Глава 10. Полум'я проти Тіні

День у Академії почався звично: лекції, вправи з контролю вогню, жарти в коридорах. Але Аліса весь час відчувала дивний холод у грудях, наче хтось невидимий спостерігав за нею.

Вона йшла до бібліотеки, коли раптом повітря потемніло. Факели згасли один за одним. Із тіні вийшов Кайр.

Аліса здригнулася — його очі тепер світилися темним полум’ям, а навколо нього клубився чорний дим.

— Кайре… що ти зробив? — прошепотіла вона.

— Те, чого ти ніколи не наважишся, — його голос лунав глибше й холодніше, ніж раніше. — Я прийняв справжню силу. І тепер ти — лише перешкода.

Він простягнув руку, і з темряви вирвався чорний вогонь, немов ріка тіней. Аліса ледве встигла підняти руку — її власний вогонь спалахнув золотим світлом і відбив удар.

Іскри розсипалися по стінах, камінь почорнів від жару.

— Це не ти, Кайре! — вигукнула вона. — Тінь зламала тебе!

— Ні, — зловісно засміявся він. — Вона розкрила мене.

Він кинувся вперед. Полум’я і тінь зіткнулися, здійнявши хвилю жару. Аліса боролася з усіх сил, але відчувала: його темний вогонь висмоктує її силу, наче пожирає світло.

У найвідчайдушніший момент вона почула голос позаду:

— Тримайся, я з тобою!

Це був Ліан. Він підняв руку, і його вогонь переплівся з її сяйвом. Разом вони створили захисний бар’єр — золотий купол, що відбив наступну хвилю темряви.

Кайр відступив на кілька кроків, його погляд палав ненавистю.
— Ти можеш ховатись за ним, Алісо. Але наступного разу він не врятує тебе.

Темрява розчинилася, і він зник.

Аліса впала на коліна, знесилена. Ліан обійняв її, підтримуючи.
— Ти бачила? Він став іншим. Це вже не просто Кайр.

Аліса стиснула кулаки.
— Так. Але якщо він дозволив Тіні жити в собі, я мушу навчитися контролювати первинний вогонь. Інакше… я його не зупиню.