Розділ 6

Жанна здивовано глянула на Аріанду.
— Я? У битві? — запитала Жанна.
Аріанда поглянула на неї.
— Так. Ти будеш у битві, — сказала Аріанда.
Велер підійшов ближче.
— Значить, через вісім років вони знову повернуться, і ти переможеш, — сказав Велер, дивлячись на Жанну.
Жанна подивилася на нього.
— Напевно… Я спробую.
Велер гаркнув.
— Мені потрібно не «я спробую», а щоб так і було!
Жанна подивилася на всіх.
— Я не знаю, чи переможу сама. Але всі ми точно переможемо.
Аріда посміхнулася.
— Саме так. Брате, ти знову по-своєму все робиш.
Велер промовчав.
Раптом вони почули шум, який долинав із подвір'я академії.
Ігніс голосно заревів.
— Що там?! — вигукнула Кіара.
Вона побігла до дракона. Усі інші побігли за нею.
Аріанда раптом зупинилася й подивилася на незнайомців, які з'явилися біля академії.
Її очі розширилися.
— Це вони… Крадії магії, — сказала Аріанда.
Жанна заплющила очі, вдихнула й повільно видихнула.
Вона подивилася на тих, хто став їй друзями.
Хоча один із них сам собі ще не хотів у цьому зізнаватися.
— Ви зі мною? — запитала Жанна.
Аріда підійшла до неї.
— Так. Ми завжди будемо з тобою.
Кіара стиснула кулаки.
— За академію, за драконів і за нашу дружбу!
Велер промовчав, але залишився поруч.
Жанна зробила крок уперед.
— Щит.
Навколо неї з'явився сріблястий щит.
Але цього разу він не зупинився на Жанні.
Він розширювався все далі й далі…
Поки не накрив усю академію.
Жанна заплющила очі.
Кіара сіла на Ігніса.
Аріда й Велер перетворилися на вовків.
Аріанда витягнула руку вперед.
Небезпека була зовсім близько.
Але академія була готова.
Крадії магії рушили вперед.
— Щит — блок! — вигукнула Аріанда.
Перед нею виникла магічна перепона.
Крадії не змогли пробратися крізь неї.
Один із них спробував забрати магію Аріанди, але Жанна одразу крикнула:
— Щит «Відбивач»!
Сріблястий щит захистив Аріанду й відкинув крадія магії назад.
Велер кинувся в бій.
Крадії намагалися забрати його магію, але не могли.
Щит «Відбивач» захищав його.
Кіара заплющила очі.
— Я, вершниця Ігніса, Кіара Солір, прикликаю всіх магічних тварин на допомогу!
Навколо них почали з'являтися магічні істоти.
Дракони.
Тінь — кіт-фамільяр Аріанди.
Двоє кицуне.
І навіть Фенікс.
Дракони створили ще один щит навколо академії.
Ще ніхто не бачив стільки драконів разом.
Тінь допомагав Аріанді.
Кицуне кинулися до крадіїв магії.
Битва тривала.
Коли крадії намагалися відбитися від усіх захисників академії, Жанна заплющила очі.
Вона відчула свою магію.
— Магія трансформації…
Навколо її рук з'явилося світло.
— Перетворіться на попіл, щоб ви більше ніколи не повернулися!
Магія Жанни спалахнула.
Крадії магії зникли, перетворившись на попіл.
Вітер підхопив його й поніс далеко від академії.
Настала тиша.
Жанна відкрила очі.
Вона озирнулася.
Усі були живі.
Академія була врятована.
— Ми перемогли, — сказала Жанна. — Дякую вам усім. Без вас я б не змогла.
Аріда повернулася у людську форму.
— Ти б змогла й без нас, хранителько, — сказала вона.
Жанна похитала головою.
— Я просто Жанна.
Велер також перетворився на хлопця.
Він подивився на Жанну.
— Ні. Ти наша хранителька академії.
Аріда посміхнулася.
— О, брате… Ти вже починаєш трохи розуміти.
Вона подивилася на Жанну.
— Вона справді нова хранителька академії. Без неї ми б не перемогли. Вона, можливо, змогла б без нас…
Аріда глянула на Велера.
— А ми без неї — ні.
Велер нічого не відповів.
Але цього разу він не заперечував.