Розділ 1

В одному селі жила дівчинка на ім'я Жанна.
Вона дуже любила читати казки. Особливо ті, де були дракони, відьми, русалки, перевертні та чарівні тварини.
Жанна часто уявляла, що одного дня сама потрапить у такий світ.
Але вона навіть не здогадувалася, що це станеться набагато швидше, ніж вона думала.
Одного дня Жанна пішла гуляти до лісу.
Вона йшла знайомою стежкою, роздивлялася дерева й слухала спів птахів.
Та захопилася і пішла все далі й далі.
Через деякий час Жанна зупинилася.
— Дивно… Я тут ніколи не була.
Вона озирнулася.
Навколо були лише дерева.
Але дівчинка не злякалася.
— Ну що ж… піду далі.
Жанна рушила вперед.
Ще трохи — і ліс раптом змінився.
Дерева стали вищими, повітря — незвично свіжим, а навколо з'явилося дивне блакитне світло.
Жанна зупинилася.
Перед нею стояв чорний дракон.
Величезні крила, темна луска й уважні очі.
Жанна завмерла.
Вона бачила драконів тільки на сторінках книжок.
А цей був справжній.
Дракон нахилив голову й подивився на неї.
— Ти хто така? — запитав він.
Жанна трохи злякалася, але швидко взяла себе в руки.
— Мене звати Жанна… А ти справжній дракон?
Дракон підлетів трохи ближче.
— Справжній, — відповів він. — Що ти тут робиш, Жанно?
Дівчинка розгублено подивилася навколо.
— Я заблукала. Йшла все далі й далі… А потім опинилася тут. А де я?
Дракон опустився поруч.
— Ти в країні магії.
Жанна широко розплющила очі.
— У країні магії?..
— Так. Тут живуть дракони, відьми, перевертні, русалки, фамільяри та інші чарівні істоти.
Дракон на мить замовк.
— Я Ігніс. Я дракон із магічної академії. У мене є вершниця — Кіара.
Жанна ще не встигла нічого відповісти, як за деревами побачила щось величезне.
Будівля здіймалася високо над лісом.
Навколо неї літали дивні істоти, а біля входу проходили учні.
Жанна побачила вовка, який за мить перетворився на хлопця.
Поруч пройшла дівчина з дивним магічним сяйвом навколо рук.
А трохи далі вона побачила русалку.
— Вау… — тихо прошепотіла Жанна.
Саме в цей момент до них підбігла дівчина.
— Ось ти де, Ігнісе! Я тебе шукала.
Вона подивилася на Жанну.
— Привіт. Я Кіара, вершниця Ігніса. А ти хто?
Жанна усміхнулася.
— Я Жанна.
Кіара здивовано подивилася на неї.
— Жанна… А ти хто?
Дівчинка на секунду замислилася.
А потім сказала:
— Людина.
Кіара завмерла.
Ігніс теж мовчки подивився на Жанну.
— Людина?.. — тихо повторила Кіара.
Жанна не розуміла, чому вони так здивувалися.
— Так. А що?
Кіара переглянулася з Ігнісом.
— Ходімо зі мною.
— Куди?
Кіара усміхнулася.
— До академії.
Жанна подивилася на величезну будівлю.
Вона ще не знала, що саме в цю мить її звичайне життя закінчилося.
А справжня історія тільки починалася.