Феліція не помітила, як пролетіли два дні та настала п'ятниця. Нікому з них не хотілося йти на бал до Імператора і святкувати першу перемогу над темними магами — вони засмучувалися через Ірфлу. Але Імператор зобов'язав їх прийти, тому дівчата у супроводі Фірніета вирушили спочатку купувати нові сукні та вже у нових вбраннях прибули на бал.
Темно-фіолетове плаття Феліції виблискувало камінням — наче блискавки спалахували на нічному небі. Тримаючись за руку Фірніета, вона знову зайшла до палацу. Їй тут не подобалося — надто багато неприємних спогадів було пов’язано з цим місцем. Але Феліція не видавала своїх почуттів, легка посмішка фальшивою маскою приклеїлася до її обличчя. Треба було триматися.
Фірніет залишив її з дівчатами і підійшов до Імператора. Той весело спілкувався зі своїми радниками, попиваючи вино з келиха. Фірніет відновив ту суперечку, яку він почав з ним в Еліві біля порталів. Імператор насупився, але слухав мага уважно.
Маллайда зустріла знайомих бойових магів і відійшла з ними поспілкуватися, Феліція ж, взявши Майренн і Ейтну під руки, попрямувала до столу із закусками та прохолодними напоями. Найбільше вони хотіли відволіктися від битв, суперечок та смертей. Вино з найдобірніших ягід та фруктів та вишукані закуски дуже цьому посприяли. Стало не так сумно і вже можна було терпіти цей вечір.
Минуло вже більше години, дівчата перекуштували безліч закусок і випили кілька келихів вина, а Фірніет все ще сперечався з Імператором. Феліція вирішила це припинити і, підійшовши до Фірніета, м'яко потягла його за лікоть.
— Давай потанцюємо? — Феліція ніжно посміхнулася і Фірніет здався її чарам, дозволяючи відвести себе до центру зали.
Феліція вся світилася і мерехтіла в неяскравому світлі бального залу, її сукня м'яко йшла за її рухами, притягуючи до себе погляди. Але Фірніет не помічав цього, його хвилювало інше.
— Мені не дає спокою твоя здібність поглинати чужу магічну енергію, — Фірніет нахилився до вуха Феліції і голосно шепотів. — У Фелли не було такої. І взагалі, ця здібність раніше була забороненою. Магів, які володіють нею, знищували. Вважається, що нині ні в кого такої здібності більше немає. Як тоді вона у тебе проявилася?
— Я не знаю, — Феліція знизала плечима. — Я виявила її в собі, коли проходила випробування.
— Нам треба дізнатися про це якомога більше, — Фірніет все ніяк не міг розслабитися і просто насолоджуватися приємним вечором.
— Дізнаємось завтра, а зараз я хочу танцювати, — Феліція підвелася на носочках і, легенько поцілувавши Фірніеєта в губи, закружляла його в танці.
Подяка.
Хочу сказати дякую моєму психотерапевту Ользі Сергіївні за те, що повернула мені натхнення.
Дякую моєму коханому чоловікові Володимиру за його підтримку та розуміння.
І окрема вдячність моїм читачам — дякую, що пройшли зі мною весь цей шлях.
До зустрічі у наступній книзі! :)