Розділ 20

Фірніет свердлив поглядом кам'яну стелю, лежачи на жорсткому ліжку. Він майже не спав уночі — все думав про Феліцію. Власна доля зовсім не турбувала мага, він готовий був і смерть прийняти, і втратити сили, але він хотів, щоб Феліція вижила. І він піде на все заради цього.

Камера Імператорської в'язниці була ще меншою, ніж комірка у підвалі під лабораторією, де він тримав Ірфлу. Її допомога виявилася дуже доречною, Фірніет був радий, що не помилився в цій дівчині.

За дверима в'язниці почулися дзвінкі кроки. Фірніет підвівся з ліжка і підійшов до умивальника, щоб хлюпнути холодної води в обличчя. Він знав, що йде Імператор. Він мав прийти.

— Фірніете, я в тобі розчарований… — стомлений голос Ромеріка Велланійського наповнив камеру. Фірніет підійшов до ґрат і подивився на Імператора впритул.

— За всієї моєї поваги, Ваша Величносте, Феліція — дуже здібний маг.

— Та ти закохався в неї як хлопчисько, — Імператор одразу все зрозумів. — Я ж думаю тверезо та розважливо.

— Ви, Ваша Величносте, думаєте лише про помсту. Де ж тут розважливість?

— Мені завжди подобалася твоя зухвалість, Фірніете, але зараз вона недоречна, — Імператор підсунув стілець, що стояв трохи віддалік, до дверей у камеру і сів на нього. — Якби я керувався однією тільки помстою, я б прямо в Лідевані напав на Валідану. Але я не схотів влаштовувати криваву бійню в академії. Могли постраждати ні в чому невинні люди.

— Феліція так само ні в чому невинна, — Фірніет склав руки на грудях і сердито глянув на Імператора. — І я говорю це не з моїх почуттів до неї. Принцеса Феллінія зробила ритуал прив'язки своєї сили до неї, випадково вбивши при цьому матір Феліції. Ще одна ні в чому невинна жінка померла тільки-но взяла новонароджену дочку на руки. І ви говоритимете про розважливість?!

Імператор Ромерік потер долонею обличчя, міцно замислившись. Про те, що сила виявиться прив'язаною, він не припускав.

— Так ось чому ти так захищаєш її? — зітхнув він, вийшовши з задуму. — Знаєш, що їй уготована смерть.

— Я тестував здібності Феліції. Вона куди сильніша за вашу сестру. Вона запросто користується силою, яку Феллінія заглушила в собі, вона здібна і легко навчається.

— І я маю повірити тобі на слово, Фірніете? — у голосі Імператора звучала втома.

— Перевірте її. В чому проблема?

— А проблема в тому, що твоя Феліція втекла. Разом із донькою Валідани.

Новина, сказана цілком буденним тоном, приголомшила Фірніета. Він був здивований вчинком Ірфли і щасливий, що Феліція врятувалась від в'язниці. Треба ж, а він недооцінив Ірфлу! Він, звичайно, бачив, що та далеко не в захваті від дій матері і був радий її допомогою у звільненні Ейтни, але що б так! Одна справа — сестра, зовсім інша — чужа людина, суперниця матері. Або Ірфла задумала щось погане, хитро втираючись у довіру Феліції, або й справді прислухалася до здорового глузду і перейшла на їхній бік.

— Думаю, вона прийде. І ви побачите, чого вона варта, — Фірніет не сумнівався, що Феліція прийде його рятувати, хоч і не хотів цього. Хай би краще втекла, врятувала своє життя. Але хіба вона зможе його залишити?

— Нехай доведе, тоді й поговоримо, — Імператор підвівся, показуючи цим, що розмова закінчена.

Фірніет знову залишився наодинці зі своїми думками. І вони гострими голками занепокоєння мучили його мозок.

***

Феліція прокинулася раніше за всіх. Вона не могла довго спати, знаючи, що її коханий чоловік зараз ув'язнений і, можливо, в біді. Раптом Імператор захоче стратити його? Вона не знала, що відбувається із ув'язненими у цьому світі і її це лякало. Маллайда переконувала, що їй нема про що турбуватися, Імператор ось так, в один день, не стратить Фірніета, але Феліція все одно не могла заспокоїтися. Він був там один, без підтримки, безпорадний та розбитий. Вона повинна йому допомогти якнайшвидше.

За сніданком дівчата активно обговорювали стратегію.

— Є два варіанти, — повідомила Маллайда. — Можна пробратися до в'язниці таємно, всіх там перебити, визволити Фірніета і втікти. Цей варіант робить нас усіх злочинцями, ми змушені будемо ховатись до кінця життя. Другий варіант — з'явитися прямісінько до Імператора, продемонструвати здібності Феліції і переконати його відпустити Фірніета. У цьому випадку ми ризикуємо втратити Феліцію і, ймовірно, також Ірфлу, якщо Імператор не захоче з нами співпрацювати. Але якщо все минеться гладко, то ми опинимося у виграші. Можна, звичайно, поєднати ці два варіанти — Феліція відволікає Імператора, а я намагаюся потай визволити Фірніета, але цей варіант, на мою думку, найневдаліший. Тобі вирішувати, Фел.

Маллайда присунула до себе тарілку з варенням, занурюючи в нього гарячу оладку, і вичікувально подивилася на Феліцію.

— Йдемо до Імператора і сподіваємося, що він буде розважливим, — Феліція недовго думала над відповіддю. — Я прибула в цей світ не для того, щоб опинитися в бігах. Я хочу робити правильно.

— Не питання, — Маллайда зробила великий ковток кави. — Мені також цей варіант більше подобається. Хтось має щось проти?

Всі були згодні з Феліцією та Маллайдою, навіть Ірфла. Для неї взагалі було ризиковано з'являтися в столиці на очі Імператору: вона дочка його ворога, вона темна, і вона витягла Феліцію з-під імператорської варти. Причин для арешту, а то й страти більш ніж достатньо. Але Ірфла теж хотіла робити правильно, так як їй підказувало серце, а не як веліла мати.

Добре підкріпившись, бойовий загін залишив притулок і рушив у бік столиці. Порталів у цих місцях не було, але йти до Делавії було недалеко, трохи більше ніж за годину дівчата подолали цю відстань. Залишилося тільки пройти через ряд воріт до палацу.

— Ми хочемо бачити Імператора! — повідомила Маллайда стражникам біля перших воріт.

— Мета візиту? — стражник з нудьгуючим виглядом підняв на неї очі.

— Ця дівчина, — Маллайда махнула у бік Феліції, — володарка сили Феллінії. Думаю, Імператор на нас чекає.