Розділ 7.1

Феліція

— Отже, ти дійсно родичка Сетірамів? — Фірніет виглядав не менш здивованим, ніж Феліція. Ще б пак, не кожен день дізнаєшся, що твоя дівчина королівської крові!

— Не можу в це повірити… Хіба так буває?.. — в очах Феліції бурхливим море плескотівся сумнів. — А раптом ми просто однофамільці?

— І імена теж однакові? Твоїх прадіда і прабабку звали Еміль та Евеліна?

— Так, — кивнула Феліція, опускаючись на ліжко. Вона так тремтіла від хвилювання, що сил стояти не було.

— Тоді й сумнівів не має бути: ти родичка Сетірамів. Навряд чи можливі такі збіги імені та прізвища у кількох родичів.

— Навряд чи… — Феліція закрила обличчя руками — новина виявилася надто важкою, щоб її усвідомити. — Просто мені не віриться. Ну, а раптом збіг? Усяке ж буває.

— Ми завжди можемо дізнатися напевно за допомогою зілля. Потрібне тільки волосся Сетірамів і твоє. Щоправда, спорідненість далека, може й не показати, але треба спробувати.

— І що, знову поїдемо до Сетирамів?

— Ні. Я не хочу, щоб ця інформація спливла раніше потрібного. Не треба привертати до тебе надмірну увагу. Діятимемо таємно. Думаю, у принцеси Феллінії має бути прядка волосся Еділана. Нам потрібно попросити в Імператора дозволу подивитися її речі під якимось приводом і знайти цю прядку.

— Ти так певен, що ми знайдемо прядку?

— Закохані раніше часто обмінювалися прядками волосся і зберігали їх у медальйоні. Якщо такий медальйон не поховали разом із принцесою, то ми можемо знайти його в її речах.

— Поїдемо завтра? — з надією спитала Феліція. Їй подобалося подорожувати разом із Фірніетом, впізнавати і його, і цей новий для неї світ ближче.

— Не знаю, — похитав головою Фірніет. — Я ж поновив роботу з аптекарем, він мені купу замовлень дав. Треба завтра попрацювати, а післязавтра поїдемо вже до Імператора.

Феліція зітхнула, але не сперечалася. У них же навіть робота була спільна. Нехай не прогуляються удвох, не дізнаються на день раніше важливі для них речі, то хоч попрацюють разом.* Вона лягла спати, сподіваючись, що сон її заспокоїть, але заснути не виходило.

— Поговори зі мною, Фіре… — шепнула вона коханому, бачачи, що той теж не спить.

— Розкажи мені про свою рідню, Фел, — Фірніет ніжно провів по волоссю Феліції, прибираючи пасма, що впали на обличчя, і поцілував її в лоб. — Чи є у вас ще хтось з ім'ям на «Е»? У Сетірамів усіх на «Е» називають. За винятком Ірфли, звісно. Хоча, Ірфла вважається похідним від імені Ерфілія, тому певною мірою і її до «Е» можна віднести.

— Так, у нашому роді також усіх на «Е» називали, хоч у нас і мало імен на цю букву. Мою маму звали Елліною і вона хотіла назвати мене Еллою і своє прізвище дати, але тато був проти. Але народивши мене, вона прошепотіла ім'я Феліція і батько не наважився суперечити її останньому бажанню. Хоча зараз мені здається, що мама могла почути ім'я Феллінія, але оскільки такого ніколи раніше не чула, то сказала вголос схоже на нього — Феліція.

— Цілком можливо, — погодився Фірніет.

— Тож я теж не успадкувала родову «Е» в імені, втім як і прізвище.

— А яке ж твоє справжнє прізвище? — Фірніет чудово пам'ятав, що Фульмінаррі була вигадане Феліцією вже тут.

— Ковальчук, — зітхнула Феліція. — Не дуже гарне, особливо в поєднанні з моїм ім'ям.

— А чому ти обрала Фульмінаррі? Чому не взяла прізвище матері, коли опинилася тут?

— Я про прізвище матері тоді навіть не подумала. А фульміне — блискавка з італійської, одна з наших земних мов. Мені сподобалося, як звучить слово і я трохи видозмінила його.

— Саме цікаве, що й магія твоя включає блискавки та енергетичні кулі. Я вирішив би, що це збіг, але думаю, ти щось відчувала.

— Та невже? На Землі ж магії немає, я не могла, — заперечила Феліція.

— У немагічних світах неможливо проявити активну магію, але залишається передчуття, передбачення, якщо вони були і можливість відкривати портали. Іноді портали можуть відкривати і не маги, але таке рідко трапляється, — пояснив Фірніет. — Завжди невелика частинка магії в людині присутня, не можна її повністю придушити, навіть якщо у тому світі магії не існує.

— Але чому? — Феліції здавалося це дивовижним. — Хіба можуть бути магічні сили без джерела магії?

— Можуть. У будь-якому світі є джерело магії насправді. Просто в деяких воно вичерпалося або до нього втратили доступ. Розумієш, Фел, не всі цивілізації вміють розвивати магію. У якісь світи наші маги привносили свої сили, але без вливання свіжої крові магія там вичерпалася. Інші світи неправильно використовували джерела та спустошили запаси магії. А десь люди пішли іншим шляхом розвитку і забули магію. А коли її забуваєш, вона сама поступово згасає. Тим не менш, крихти магії завжди залишаються. Ось ними і живляться ті, хто має силу. Таких людей мало у немагічних світах, тож їм вистачає. Запитай у бібліотеці книги «Джерела магії» та «Теорії походження магії» — там все докладно описано.

— Було б коли! Мені ж ще Брі ... — Феліція вчасно згадала, що Фірніет не любить фамільярності щодо своїх колег і відразу ж виправилася, — магу Брідевану реферат писати. На четвер.

— А що за тема?

— «Найкращі заклинання Ілюзії для боротьби з темними магами та особливості їх застосування». Чи не підкажеш, де мені їх шукати?

— Я дам тобі завтра кілька книжок. Ось бачиш, у нас завтра повно справ, до Імператора ніколи ходити.

— На жаль, — зітхнула Феліція. Їй хотілося якнайшвидше дізнатися, чи справді вона родичка Сетірамам, чи їй так тільки здається.

— Давай спати, люба, — Фірніет ніжно торкнувся губ Феліції своїми. — Ти потрібна мені завтра бадьорою.

Феліція зручно влаштувалась на плечі у коханого і постаралася відключити думки. Стук серця Фірніета, його дихання її заспокоювало і незабаром Феліція поринула у солодке забуття, навіть не здогадуючись, хто чекає її уві сні.