27

Легенда про принцесу Каю та генералів Першоджерела

- Вони все ще там? - Таск міряв кроками зал, - нічого не відбувається! Скільки часу пройшло?!

- Заспокойся, - спробувала зловити його за руку Іфалія, - невже ти думав, що все буде швидко? Це найскладніший ритуал, що не практикувався сто років!

- А ти звідки знаєш?! – розлютився сприган.

– Знаю! - підняла голос Іфалія, - поки ти блукав світом, я продовжувала вивчати все, що пов'язано з Брамою! Я майже ночувала в Королівській бібліотеці, щоб хоч щось дізнатися! А ти що робив?!

- Я ... - Таск запнувся, заперечити йому не було чим.

- Стривай, - втрутився Лорсан, - Таск, остигни, прошу. Ти ніяк не можеш вплинути на те, що відбувається. Вони вже там. Давай просто повіримо у них.

Сприган відвернувся і продовжив ходити з боку на бік. Лорсан розправив плечі, він весь цей час сидів і, мабуть, крила затекли. Він глянув на Іфалію.

- Слухай, Іфа, - тихо почав він, - що ти мала на увазі, коли сказала, що цей ритуал не використовувався вже понад сто років? Я був упевнений, що все це лише теорія, яку ми набралися сміливості перевірити.

- Спочатку я теж так думала, - відповіла Іф, - але потім, поки ми креслили кола і готувалися до цього ритуалу, я згадала, що колись читала щось подібне. У сувої з легендою про створення нашого Континенту.

- Легенда? Та про безсмертну принцесу з розбитим серцем? - приєдналася до їх розмови Сьєрра, - в дитинстві я любила цю легенду. Матінка розповідала мені її перед сном.

- Так, та сама легенда, - кивнула Іфалія, - я теж її дуже любила, коли була маленькою. Я б ніколи не подумала, що зіткнуся з чимось із легенд.

***

Коли світові явилось Першоджерело і люди почали ділитися на племена, на цих землях був хаос і розруха. Нескінченні криваві битви за території, расові чвари. Темрява накрила ці землі. Але явилася цьому світу хранителька Першоджерела. Побачила вона, що не можуть люди ніяк впоратися з його могутністю, не можуть поділити його сили, не можуть прийняти один одного. Богиня вирішила, що людям потрібна допомога і зійшла у цей світ як людина.

Богиня постала перед людьми у вигляді прекрасної діви з волоссям кольору соковитих персиків. Коли вона вийшла до людей з Першоджерела, за спиною у неї палали два вогняні крила. І закликала до людей як до рівних. Богиня позбавилася своїх крил і стала разом з людьми на шлях створення нового світу. Разом із очевидцями свого пришестя вона створила на майже мертвих землях чотири держави.

У центрі було споруджено Фарлез. Королівство, яке приймало всіх. Богиня стала на чолі цієї держави і з того часу весь Континент знав її як принцесу Каю. Фарлез став центром Континенту. У ньому могли знайти своє місце усі. Слідом за Фарлезом було споруджено Сеттен-Хейл. Піднебесна держава у горах, де стали жити сильні крилаті воїни. Войовничі і чесні, безстрашні, вони присягнули принцесі Каї на вірність, і з тих пір найсильніші воїни кафо охороняли межі континенту, що швидко розширюються. Після Сеттен-Хелй у дрімучих та густих лісах народилася невелика держава під назвою Райкон. І його мешканці так само йшли за Принцесою. Останнім було створено Шайлон. Найбільше на Континенті спригани шанували принцесу Каю. Тому зробили її своїм божеством. Будували храми та святилища, незважаючи на те, що Кая відкинула свою божественну сутність.

Йшли роки. Континент міцнів, кордони розширювалися. Раси більше не ворогували. Між Фарлезом та трьома державами було підписано мирний договір про співпрацю та допомогу. Але країна Сін зазіхнула на процвітаючі землі Континенту та оголосила війну принцесі Каї. Не бажаючи ризикувати життям своїх підданих, Кая, що стала людиною, закликала до Першоджерела, і воно відповіло їй, пославши чотирьох воїнів, кожен з яких був сильніший, ніж ціла армія.

Перший був спритний і швидкий. Ніхто не міг зрівнятися з його швидкістю, тому краще шпигуна було не знайти, адже ніхто не міг його зловити чи втримати. Другий був розумний і хитрий, ніхто не міг обійти його у стратегії. Завдяки йому навіть нечисленні загони принцеси перемагали тисячні загони Сін. Третій воїн став щитом принцеси. Тіло його було неможливо поранити. А останній став її мечем. Це був воїн, що бився п'ятьма зброями, незламний, безстрашний воїн, якому не було рівних на полі бою.

Завдяки чотирьом генералам принцеси держава Сін відступила, а інші прилеглі держави не ризикували нападати. Континент знову став процвітати. Була лише одна проблема, яка дуже турбувала принцесу. Воїном, який мав нездоланну силу, була жінка. Сила її була двосічним клинком. Вдариш їм і пораниш свої ж руки. Принцеса все запитувала себе, чому ж такій тендітній дівчині дісталася така жахлива сила. Чим більше вона використовувала цю силу, тим більше ранила сама себе. Її стали побоюватись при дворі. Але, принцеса вважала, що поки її воїн під контролем усе буде добре.

Минав час, чотири генерали принцеси контролювали порядок на Континенті. Тим часом придворні радники заговорили про заміжжя принцеси. Їй радили вибрати собі чоловіка із сусідніх держав, щоб шлюб цей став корисним Континенту та його королівствам. Але принцеса все уникала цієї тема, адже давно була закохана у свого генерала, який був її щитом. Але вона не наважувалася йому сказати.

Одного разу, набравшись сміливості, вона все ж таки вирішила піти і зізнатися йому у своїх почуттях. Вона побачила його в палацовому саду і поспішила до нього на зустріч, але, наблизившись, зрозуміла, що він не один. Поруч із ним була дівчина. Без обладунків принцеса не одразу впізнала у юній красуні свого генерала клинка. Щит та клинок були закохані. Біль та образа захлеснули її високість. І через кілька днів вона видала наказ, який говорив: всіх чотирьох генералів розіслати в різні королівства. Генерал клинка була відправлена ​​до Райкона, а щит залишився у Фарлезі біля принцеси.