Розділ 9 - Доля

13 серпня, 12:20

Усередині штабу панував хаос і паніка. Нейтральна всевишня істота атакувала. Кожен другий це повторював. Але я все одно не міг зібрати всі карти докупи. Навіщо вона так учинила? І що відбулося з моїм тілом? Тату звірів зникли, я став відчувати зовнішній світ усе сильніше, немов уся моя ненависть і щастя проходили одночасно крізь мене. Заплутані почуття, але ненависті все більше і більше. Швидше за все через дану ситуацію. Але чому моя сила стала такою чутливою? Щоб тебе, Лілі, ти створила велику проблему. Поки я розмірковував, Олена керувала ситуацією, направляла людей, куди їм бігти й що робити. Раптом вона смикнула мене за руку.

— Досить втикати в стіну. Поясни, що відбувається?! — Олена була стривожена і розмовляла на підвищених тонах, хоча на те були очевидні причини.

— А мені звідки знати? Я сам не можу збагнути, навіщо вона це зробила! — я був роздратований і не міг говорити в спокійному тоні. — Вона мені нічого не сказала! Вона пішла засмученою. Це все, що я знаю. У мене до неї теж безліч запитань.

— Потрібно вирішити цю проблему. Знайди її негайно!

Крикнувши це, Олена побігла далі коридором, а я, недовго думаючи, побіг за нею. Ми дісталися до офісу охорони — треба було переглянути записи з камер. Раптом щось вийде дізнатися. Нам би зараз дуже знадобилася допомога Тіни. Де вона зараз?

— Олено, нам треба зв'язатися з Тіною. Вона має нам допомогти!

— Так, ти тут правий, — вона взяла станцію і почала видавати наказ. — Загін на поверсі магії. Знайти Хранителя Магії, негайно!

— Так точно, загін «Гамма», прийнято, — почули ми з іншого боку.

— Лексе, я минулого разу звернула увагу на твої тату. Але зараз у тебе пальці в попелі та вогонь скрізь. Що за фігня?

— Я не знаю, сам ставлю собі це питання. Тату означали силу Агріель, тепер у мене просто полум'я. Може, це мітка перетворень — не знаю. Але я все одно відчуваю силу. Магія не зникла, а навпаки, стала сильнішою. — Олена стояла і намагалася зібрати все докупи, але залишалося багато питань.

— Загін «Гамма», що з «Хранителем Магії»? Ви її знайшли? — Олена повернулася до роботи.

— Штаб, це загін «Гамма», заходимо до сховища. Поки нікого немає, ведемо пошук, — я став поруч біля Олени і слухав уважно. — Штаб, ми виявили «Хранителя Магії», вона непритомна, тіло обпалене, опіки безпечні. Ваші подальші дії?

— Що?! Тіна непритомна. Як таке можливо? — у цей момент я просто стояв у шоці і не вірив усьому сказаному.

— Загін, забирайте її та несіть у госпіталь!

— Загін «Гамма» прийняв. Кінець зв'язку.

— Твою мать, Лексе. Якого біса?

— Я повторюю — не знаю! Може, ми подивимося записи і зрозуміємо тоді.

Олена повернулася до монітора і почала зі своїми людьми продивлятися записи. Я стояв позаду й теж спостерігав. Солдат, який сидів за комп'ютером, швидко набирав коди та ключові слова. Добре володіє технікою. Сам солдат середнього зросту та має невелике черевце — довго сидів за монітором, мало рухався.

— Крабе, як закінчиш налаштовувати все, відразу перемикай всі моменти на великий монітор та зроби голосніше, — Краб, який незвичайний позивний.

— А чому Краб? — я спитав у солдата, що стояв біля мене.

— Його прозвали «Швидкий Краб». Він володіє комп'ютерами та швидко пише коди. Мов у нього кілька рук. Як у краба. Сидить увесь час в одній позі та працює до ночі.

— Зрозуміло.

— Я знайшов, перевожу на екран, — сказав Краб. У цей же момент він перевів на екран відео з магічної лабораторії, де Тіна проводила дослідження з Лілі. У цей момент підійшла до нас висока, симпатична довговолоса дівчина в білому пончо — одна з чарівниць «Хранителя Магії». Мабуть, вона нам допомагатиме. Я перевів свою увагу на екран — треба було зрозуміти, що сталося.

«Почалася розмова Тіни та Лілі.

— Лілі, присядь, будь ласка, я поки що закінчу зачаровувати апарат для сканера твого тіла. Хочу подивитися твою силу, — Тіна спокійно розпочала розмову з Лілі.

— Добре, — Лілі присіла на стілець, розхитувала ногами і розглядала приміщення. — Тут дуже багато цікавих артефактів. Звідки вони тут?

— Ну, мабуть, після чергових завдань їх збирають та зберігають тут, — відповіла їй Тіна.

— А що ти будеш робити? — Лілі дивилася, як Тіна зачаровує апарат.

— Це звичайний сканер тіла. Виглядає як пістолет. Але тут є монітор, і він показує стан людини. Але після того, як я з ним попрацюю, я можу просканувати твою магію. Я ніколи не зустрічала таких, як ти. Ось і не хочу пропустити момент.

— Добре, чим зможу, тим і допоможу.

Тіна закінчила зачаровувати артефакт і почала сканувати Лілі. Це тривало кілька хвилин. Тіна закінчила процедуру та заговорила до Лілі.

— Мине час, поки аналізується твоя магія, і якщо ти тут, у мене до тебе важливе питання. Ти не проти? — Тіна сіла навпроти Лілі.

— Ні, запитуй.

— Якби Лекс убив того хлопця і порушив би умови твоєї гри…

— Це не моя гра! — Лілі це обурило.