Роздiл 37

   За кілька днів на перерві Макс помітив Плохiша, який вийшов із будівлі школи. "Цікаво, куди це він зібрався серед навчального дня?", - подумав він і вирішив простежити за шпигуном. Навіть не думаючи про наслідки, хлопчик вискочив слідом, але пізніше зрозумів, що запізниться на урок. "Доведеться попросити в агентстві, щоб написали пояснювальну записку для вчителя рукою моєї мами", - придумав він і одразу заспокоївся. Хоч обманювати і не добре, але Макс мав усі підстави вважати, що Плохiш вирушив на зустріч із російським шпигуном, а це вже серйозний привід пропустити заняття. Товстун попрямував дорогою, що веде до трамвайної зупинки. "Можливо, він збирається поїхати у свій секретний офіс?", - подумав Актор. - "От би було чудово дізнатися, де він розташований". Макс намагався триматися на відстані, щоб його не помітили. Та ось Плохiш зупинився. До нього одразу ж підійшов чоловік і вони почали обговорювати щось. Макс підійшов ближче, намагаючись ховатися за деревами. Яке ж було його здивування, коли в цій людині хлопчик упізнав молодого хлопця, якому підмінив ключа у будівлі флайспота! А втім, чому тут дивуватися, це ж одна шпигунська мережа. Макс негайно прийняв рішення простежити за дорослим шпигуном, щоб вийти через нього на їхній офіс. Настільки благородна мета в ім'я перемоги України так захопила Актора, що він геть забув про школу.

Але ось зустріч добігла кінця і шпигун сів у трамвай, що під'їхав. Макс, не довго думаючи, стрибнув за ним, але в інші двері. Адже хлопчик пам'ятав, що шпигун теж знав його в обличчя, тому намагався триматися на відстані, ховаючись за людей. На третій зупинці шпигун покинув трамвай і спустився в метро на станцію "Мокотов", Актор слідував за ним. І тут виникла проблема: хлопчик жодного разу не їздив у метро без супроводу дорослих, тому ще не знав, як купується квиток. Якщо в трамваї він проїхав, що називається, "зайцем", то в метро цей номер не пройшов, оскільки на вході стояли турнікети. Гроші-то Макс мав при собі, а ось необхідних навичок не було. Довелося стояти і спостерігати за діями дорослих, щоб потім так само придбати квиток. Усе б це не особливо напружило Макса в іншій ситуації, але зараз він дуже боявся втратити з поля зору об'єкт стеження.

Отримавши довгоочікуваний проїзний Актор кинувся навздогін за шпигуном, вишукуючи його поглядом серед безлічі пасажирів метро. Дякувати небесам, він усе ще стояв на пероні в очікуванні поїзда. Актор причаївся за спинами людей, пам'ятаючи про конспірацію. Дорослий, досвідчений шпигун міг легко помітити хвіст, не те що недотепа Плохiш. Та ось під'їхав потяг, двері відчинилися... але всупереч очікуванням хлопчика, об'єкт стеження не зайшов у вагон, а перейшов на іншу лінію метро. Максу згадалася вправа, якої навчала його Сакура, коли слід було запам'ятати безліч подробиць і не упустити деталі: там спецагент мав замітати сліди. Так само чинив і цей шпигун, мабуть, російська агентура навчалася за тими ж методами. Але Актор дуже уважно стежив за об'єктом, дотримуючись усіх запобіжних заходів. Проїхавши п'ять станцій, об'єкт пересів на іншу лінію і проїхав ще дві зупинки, потім вийшов на вулицю і попрямував пішки у напрямку центру. Іноді шпигун заходив у магазин або зупинявся біля стовпів, читаючи афіші, і Макс здогадався, що це план конспірації, об'єкт просто перевіряв, чи немає за ним стеження. Мабуть, на дитину він не розраховував, тому що так і не помітив хлопчика.

Нарешті, російський агент зайшов у готель. Ситуація ускладнювалася, адже зайти всередину зараз - означало засвітитися, а почекати трохи - рівносильно втратити об'єкт з поля зору. І тут Макс помітив візок із валізами, який швейцар готувався завезти через двері. Хлопчик додумався сховатися за нього і проскочити непоміченим. Потрапивши до вестибюля готелю, візок зупинився просто біля ліфта. Актор отримав можливість помітити з-за свого укриття, кнопку якого поверху натиснув шпигун. Щойно двері ліфта зачинилися і Макс переконався, що об'єкт усередині, хлопчик кинувся на сходи і буквально злетів на сьомий поверх, намагаючись обігнати ліфт. І йому це вдалося! Актор прибіг першим, маючи змогу віддихатися і прийти до тями. Він причаївся за виступом стіни, чекаючи на шпигуна, який з'явився буквально за хвилину і прослідував коридором до третіх дверей зліва. Він постукав і зник у номері.

Макс кинувся до дверей, намагаючись підслухати, що ж там відбувається, але як він не старався, а розчути нічого не вдавалося. "Як би зараз став у пригоді один зі шпигунських гаджетів для прослуховування, якби мені його дали!" - з досадою подумав він. І тут небеса знову послали йому допомогу! З ліфта вийшов офіціант із сервірувальним столиком на колесах, заставленим напоями та фруктами, і попрямував до тих самих дверей, за якими сховався шпигун. Макс прикинувся, нібито гуляє коридором. Але в той момент, коли двері відчинилися, хлопчик прошмигнув за офіціантом всередину і сховався за столик на колесах. Офіціант пішов, залишивши частування в номері, що навіть дуже влаштувало Актора. У номері опинилася ще одна людина, на зустріч до якої прийшов об'єкт стеження. Макс приготувався слухати, він боявся висунутися, бо не знав напевно, обличчям у який бік сиділи співрозмовники. Ось почулося якесь дзюрчання, судячи зі звуку і запаху, вони наливали каву в чашки з кавника.

- Вантаж перетнув польський кордон і прибуває сьогодні о 12.15 на станцію "Варшава-центральна", - сказав перший чоловічий голос.

- Поки що ми вкладаємося в графік, це добре... - відповів другий співрозмовник, молодший, судячи з голосу.

- Вагон номер 721-Р8 зупиниться на 5-ій колії у складі потяга RP-32 і буде переформований для подальшого прямування в бік Білорусі, - повідомив більш дорослий голос.

- Сподіваюся, стінки вагона звуконепроникні? - уточнив молодий. - Нам не потрібні неприємності.

- Не хвилюйся. Укропське кодло спить глибоким сном усю дорогу! Ми подбали про це й дали їм сильнодіюче снодійне, щоб не чути їхніх жалібних криків, - заспокоїв дорослий.