Роздiл 32

   Настала довгоочікувана неділя. Тато раз у раз заохочував сина майбутнім матчем. Макс із хвилюванням очікував, що ж зробить спецагентство, щоб звільнити його від походу на стадіон. Не те щоб він не хотів подивитися гру або не мріяв побачити у плоті свого футбольного кумира, але взяти участь у спецоперації йому хотілося більше.

   І ось у теленовинах оголосили, що в столиці Польщі невідомі готувалися вчинити терористичний акт. У поліцію Варшави надійшло попередження про те, що Національний стадіон заміновано, у зв'язку з цим футбольний матч між Аргентиною та Австралією скасовано. На місце виїхала команда саперів. Футбольних уболівальників просять зберігати спокій.

"Вау! Ось це робота!" - подумав Макс, почувши цю новину. Тато, звісно, дуже засмутився, бо хотів зробити подарунок синові та показати йому легенду футболу Мессі. Але хлопчик заспокоїв батька:

- Татку, я зовсім ні крапельки не засмутився, чесне слово! - сказав він. - Наступного разу ми обов'язково потрапимо на матч!

- Нічого, Максику, це не остання гра в цьому футбольному сезоні, - відповів тато і погладив сина по голові.

Ближче до призначеного часу Макс повідомив батькам:

- Я піду сьогодні раніше з Ремом на прогулянку. Хочу, щоб він добре набігався перед сном.

- Добре, синку, тільки свій годинник надіти не забудь, - крикнула йому мама навздогін.

У розважальному центрі сьогодні було повно народу: голосно грала музика і шум дитячих голосів розносився всюди. Одним словом, стояла звичайна для вихідного дня метушня. Макс сидів за столиком кафе на третьому поверсі будівлі разом із босом. Перший зображував дідуся, який вигулював онука в розважальному центрі. Спецагенти стояли по місцях і уважно стежили за оточуючими, намагаючись визначити шпигуна з підривним пультом. Рем у новому супер-нашийнику гуляв другим поверхом біля ігрових автоматів, йому дуже подобалося спостерігати за шайбою, яку ганяли діти по столу, намагаючись забити один одному гол. Час наближався до 19.00, але ворожого агента виявити не вдавалося.

Макс звісився з перил і спостерігав за своїм вихованцем. Раптом на сходах промайнуло знайоме обличчя. Хлопчик придивився уважнiше й ахнув від несподіванки - на другий поверх піднявся той самий молодий шпигун, якому Макс підмінив ключа від роздягальні в будівлі флайспота.

- Увага, об'єкт виявлено! - виголосив Актор.

- Де ти його помітив? - запитав Перший, піднімаючи окуляри на лоб.

- Другий поверх, праворуч від сходів, молодий чоловік у сірій куртці. Я його знаю за флайспотом.

- Об'єкт взято під спостереження, - пролунав голос агента Бульдога. Саме він контролював зал ігрових автоматів, розташований на другому поверсі.

У цей час шпигун підійшов до одного з автоматів і щось непомітно поклав у кишеню чоловіка, який грав, потім пішов геть.

- Об'єкт номер два взято під спостереження, - пролунав голос агента 44, з позивним Домкрат.

Молодий шпигун спустився сходами вниз.

- Об'єкт номер один залишив будівлю, - повідомив голос Бульдога.

"Я, здається, здогадався..." - промайнула думка в голові у хлопчика і він вимовив, звертаючись до боса:

- Я думаю, що молодий шпигун передав пульт, який активує вибуховий заряд, іншому російському агенту.

Перший показав Максу "лайк" на знак схвалення.

- Уся увага на об'єкт номер два, - скомандував бос і знову одягнув окуляри та відвернувся в інший бік.

Шпигун припинив гру і рушив у напрямку сходів.

- Акторе, приготуйся давати команду Рамзесу, - попередив "дідусь" з окулярами на носі, стежачи за пересуванням об'єкта. - Вправо... вперед... вправо... - коригував рух собаки агент Шеф.

Макс дуже здивувався. Адже не виросли ж очі в боса на потилиці.

- Як Вам вдається бачити спиною? - поцікавився хлопчик.

- Це окуляри, вони створюють проєкцію і показують переміщення собаки згідно з показаннями трекера на нашийнику, - пояснив Перший.

У цей момент у навушнику пролунав голос агента 48:

- Увага! Об'єкт поліз рукою в кишеню, - попередив він.

- Акторе, команда "ліворуч" і "фас"! - попередив бос.

- Рем, ліворуч, фас! - скомандував господар.

У цей же момент агент Половинка безпомилково відшукав шпигуна і вчепився йому в ногу. Той намагався відігнати собаку і випадково впустив із руки пульт, який уже встиг дістати з кишені. Рем гарчав і нападав знову і знову, не даючи можливості себе вдарити. Здійнявся неймовірний галас, люди стовпилися довкола, намагаючись зрозуміти, що відбувається, дехто знімав на камеру боротьбу собаки і людини. Нарешті прибігла охорона будівлі, притягнута шумом і загальним інтересом. Охоронці схопили шпигуна під руки і намагалися відірвати від собаки, який розійшлася не на жарт.

- Акторе, команда "фу", - попередив Перший.

- Реме, фу! - скомандував Макс.

У цей момент собака раптово відпустив ногу шпигуна.

- Акторе, команда "шукай пульт" і "голос"...

- Рем, шукай пульт!.. молодець... Рем, голос!

Собака підбіг до пульта і почав гавкати, привертаючи увагу охоронців. Один із них обережно присів, побоюючись собаки, і підняв пульт із підлоги.

- Рем, уперед!.. Рем, праворуч!.. Рем, голос!.. Рем, копати! - повторював Актор команди за вказівкою боса.

Собака на очах у всіх підбіг до торгового автомата з напоями і почав на нього гавкати, привертаючи увагу охорони, і дряпати лапами підлогу під автоматом. Охоронці переглянулися і вирішили відсунути автомат, щоб перевірити, що ж там знайшов пес. Виявилося, що під автоматом було заховано вибуховий пристрій із мигаючими лампочками, поруч із яким лежав порваний жовто-блакитний браслет, що нібито злетів із руки. Несподівана знахідка вразила всіх присутніх. Собака кинувся назад до шпигуна, якого все ще тримали під руки, і став знову на нього гавкати. На виклик приїхала поліція. Собака заспокоївся, але в руки нікому не давався. Поки поліцейські обстежували місце ймовірного злочину і обшукували підозрюваного, пес безслідно зник.