Побачивши Макса в офісі агентства з "оздобленим" обличчям, куратор був вельми спантеличений:
- Що з тобою сталося, хлопче? - співчутливо запитав він.
- Так... шпигунські розбірки з тим хлопчиськом... - відповів Макс.
- Це вже виходить з під контролю, треба вживати якихось заходів, - обурився агент 48.
- Ось саме, заходи... а не тренування, - буркнув у відповідь хлопчик.
- Ну, про це ми ще подумаємо, - відповів Бульдог. - І до речі, про тренування: агент Хук чекає на тебе в спортзалі.
Макс піднявся ліфтом на два рівні вище і опинився в залі спортивної підготовки секретних агентів. Тренер Хук, побачивши синці на обличчі хлопчика, поцікавився:
- Що сталося, Акторе? Не встиг ухилитися від удару?
- Та це... розбірки з одним великим хлопцем були, - відповів Макс.
- Отже так, агенте 2601, з сьогоднішнього дня приступаємо до тренувань. Будемо відпрацьовувати прийоми ухилення від удару.
Тренер Хук показав серію цікавих прийомів, завдяки яким можна було ухилитися від нападника або блокувати його удари. Спортсмен рухався швидко і плавно, ніби в танці, і це виглядало красиво і заворожуюче.
- А тепер спробуй напасти на мене, Акторе, - запропонував він.
Макс спробував вдарити тренера ногою, але той спритно зробив випад вправо, попереджаючи напад. Хлопчик пробував вдарити ще... і ще, але щоразу спортсмен ухилявся.
- Ось же здорово! І як це у вас виходить?! - дивувався Макс.
Потім агент Хук показав детально кожен рух першої вправи, і хлопчик взявся до її відпрацювання. Повторюючи за тренером, Макс вже передчував здивування Плохiша, коли тому не вдасться вліпити йому чергового ляпаса.
Після тренування агент 48 попередив Актора, що сьогодні йому належить виконати нове завдання.
- Ми дамо тобі записку, написану почерком твоєї мами, в якій міститься пояснення, чому ти не з'явився сьогодні на перші два уроки. Перед заняттями тебе зустріне агент 18 і забере на завдання. А після, повернувшись на уроки, ти вручиш цю записку вчителю, - пояснив куратор. - Питання є?
- Питань немає, я все зрозумів, - відповів агент 2601.
- А тепер я покажу тобі один психологічний прийом, яким ти так само зможеш скористатися для захисту, і не тільки, - продовжив агент 48. - Це називається "методика включення сили погляду". Дивись на мене і будь уважний, - попередив Бульдог.
Макс сидів на стільці навпроти куратора і в обидва вуха намагався запам'ятати все сказане.
- Зосередь всю увагу на своїх очах...
Дихай глибоко... перенеси в свої очі дихальну напругу...
Чітко дивись в очі людини, ніби проникаючи їй у мозок...
Уяви собі якусь дію, яку має виконати людина...
Подумки передай йому завдання... - агент 48 замовк.
- А далі що? - здивувався Макс.
- А далі... подивися на свої руки...
І тут хлопчик зі здивуванням помітив, що тримає в правій руці запальничку куратора.
- Як таке могло статися?! - схопився хлопчик зі стільця, не розуміючи, як ця запальничка опинилася в його руках.
- Заспокойся, заспокойся, Акторе... Це звичайний гіпноз. Ти був під психологічним впливом, тому нічого не пам'ятаєш, - агент Бульдог посміхнувся і додав, - але ти сам узяв із мого столу запальничку, бо я навіяв тобі зробити це.
- Вау!!! - вирвався у Макса мимовільний вигук. - І що, я теж зможу цього навчитися? - з надією запитав він.
- Напевно зможеш, якщо будеш старанно тренуватися.
У школі, як і було обумовлено, агент Сакура зустріла Макса в коридорі перед початком занять. Виглядала вона точнiсiнько, як звичайна матуся-домогосподарка, яка привела дитину на уроки. Макс завжди дивувався, як агенту 18 вдавалися такі явні перевтілення. "Матуся" взяла в "дитини" портфель для правдоподібності і вони разом попрямували крізь шкільний двір до виходу через задню хвіртку. І раптом Макс помітив у натовпі дітей постать Плохiша, що височіла над своїми однокласниками. Дитина-переросток настільки виділялася зростом, що її можна було помітити за версту.
- Це він! - вигукнув Актор і смикнув "мамусю" за руку.
Сакура зупинилася і простежила за його поглядом.
- Он той здоровань? - уточнила вона.
- Так, так! Це ж і є Плохiш! - підтвердив Макс.
Вона уважно вивчила поглядом переростка, запам'ятовуючи кожну деталь, на що пішло буквально 30 секунд, і продовжила шлях.
Коли вони сіли в машину, хлопчик здивувався:
- Але що він тут робить серед учнів молодших класів?!
- Можливо, російська агентура впровадила його в цю школу, щоб бути ближче до тебе. Адже ти практично не буваєш на вулиці сам, без батьків чи собаки, тому школа - чи не єдина можливість зустріти тебе без охорони.
- І що ж мені робити, коли за мною постійно стежать? - запитав Макс.
- Не хвилюйся, агенте 2601, ми дізнаємося про нього все і скоро виведемо на чисту воду.
Відредаговано: 02.11.2023