Розділ 20

   Макс повернувся до команди, надів шолом і окуляри. Їх запустили в льотний відсік і політ почався. Хлопчик сидів п'ятий у черзі після Агента Бульдога. Він захоплювався умінням інших учасників команди, а особливо польотом агента 48, який ширяв у повітрі, немов справжній парашутист, перевертаючись і виконуючи різні трюки.

Макс із нетерпінням чекав своєї черги. І ось прийшов його час. Інструктор узяв хлопчика за руку і потягнув всередину аеродинамічної труби. В одну мить Макс злетів високо вгору, перекидаючись і перевертаючись на льоту, немов пір'їнка на вітрі. Від страху і несподіванки перехопило подих і він закричав, відкривши рота. Але шум у трубі був таким сильним, що заглушав звук його голосу. Натомість напір повітря виявився таким потужним, що потрапивши до рота, надув його щоки. Дихати було практично неможливо. Інструктор кинувся вгору на допомогу і, обнявши його за тулуб, опустив на нижній рівень.

Макс переляканими очима дивився на інструктора, який жестикулював руками, але нічого не розумів. Потім він згадав, що пропустив інструктаж команди перед польотом, бо відносив ключ і затримався. Тепер доводилося розсьорбувати ситуацію.

Інструктор потягнув Макса назад у трубу, але той категорично відмовився, схрестивши руки красномовним жестом. Повернувшись на своє місце, хлопчик із жахом очікував другого заходу.

Агент 48, який сидів поруч, намагався щось пояснити жестами, тому що розмовляти в шоломі було неможливо, а знімати його суворо заборонялося. Поступово до Макса почали доходити його пояснення: потрібно підняти руки вгору і лягти на струмінь повітря горизонтально обличчям донизу. Знак рукою типу "лайк" означав підйом вгору. Знак типу "дизлайк" означав спуск донизу. Хлопчик простежив за діями інших членів команди і знаками інструктора. Усе сходиться, він зрозумів!

І ось підійшла черга Макса на другий захід. Не без страху ступив він в аеродинамічну трубу. Але цього разу політ вийшов набагато кращим за попередній. Тепер хлопчик керувався вказівками інструктора і тримав руки строго над головою. В одну мить він злетів угору і затримався, ширяючи на потоці повітря, немов птах. Від захвату в Макса перехопило подих! Страх зник. За знаком інструктора він трохи нахилився й опустився вниз. Той обхопив хлопчика за талію і вони разом піднялися під самий купол.  Несподівано перекинувшись догори дригом, пара полетіла по колу з неймовірною швидкістю то піднімаючись, то опускаючись донизу.

Коли повітряний танець добіг кінця і Макс повернувся на своє місце, сяючи від щастя, Агент 48 схвально кивнув головою і двома руками показав йому "клас!"

На виході з аеродинамічної труби на них чекала "мама". Вона багатозначно кивнула головою і зробила кілька знімків у костюмах "батька" і "сина".

- Ну як, "синку", страшно було?

Макс зняв шолом і захоплено почав описувати свої відчуття від польоту. Але тут до їхнього "щасливого сімейства" підійшов той самий молодий чоловік, який допомагав хлопчикові піднятися з лави, і перервав їхню бесіду:

- Прошу вибачення, панi, здається, ваш син випадково переплутав ключі під час падіння, - сказав він, звертаючись до Сакури, - тому що в моїй шафці опинилися чужі речі.

"Мама" зробила здивоване обличчя:

- Ах, вибачте нас ще раз! - вибачилася вона, красномовно приклавши руку до грудей. - Так ніяково вийшло...

Обмінявши ключі, молодий чоловік глянув на Макса і ненадовго затримав погляд, ніби намагаючись запам'ятати його обличчя. Після попрощався і пішов геть.

На зворотному шляху, ведучи машину, Бульдог запитав:

- Як вам вдалося підмінити ключ?

Сакура і Макс переглянулися:

- Агент 2601 придумав хитромудрий хід: він упав і непомітно підмінив ключ, - відповіла вона і дістала зі своєї сумочки флешку, ту саму, яку посадовець залишив у роздягальні, поклавши в пакет.

Куратор подивився на Макса в дзеркало заднього виду і схвально кивнув:

- Молодець, "синку"!

Хлопчик здивовано глянув на Сакуру, але та змовницьки підморгнула йому.

- А що ж тепер буде з посадовцем? - поцікавився Макс.

- На цьому електронному носії - вона показала флешку - є незаперечні докази його провини. А ще мені вдалося потайки зробити кілька знімків, - повідомила Сакура. - Шпигунство і передача секретної інформації карається законом.

- Він потрапить до в'язниці на пʼятнадцять років за зраду батьківщини і співпрацю з ворогом, - додав агент 48.

Макс залишився задоволений такою перспективою для зрадника. Але все ж у його голові залишилися деякі запитання.

- Агенте Бульдогу, а чому шпигун не приніс із собою гроші для посадовця? - запитав він.

- Це ти в шпигунських фільмах такого надивився! - відповів той. - У наш час зрадники не довіряють готівці, вони воліють отримувати гроші на свої офшорні рахунки в закордонних банках.

Макс повернувся в роздягальню через запасний вхід перед самим закінченням тренування. Він схопив спортивну сумку і вискочив на вулицю, де на нього вже чекав тато. Хлопчика переповнювало захоплення від польоту в аеродинамічній трубі, але він пам'ятав, що має мовчати. Від неможливості поділитися своїми пригодами Максу стало сумно. Як би йому хотілося розповісти все батькам... але робота секретного агента накладала на хлопчика серйозні зобов'язання.