Розділ 12

Хлопчик призвичаївся вправлятися скрізь, незалежно від місця і часу. У школі на уроках він у подробицях роздивлявся обличчя вчителів, визначаючи їхні особливі прикмети, а потім намагався з точністю описати їхній портрет. Так само Макс придумав тренувати зорову пам'ять, розглядаючи вітрини магазинів. Прийшовши додому, він записував усе, що запам'ятав, а наступного дня звіряв свій список із вітриною. Найбільше йому подобалися вітрини магазинів іграшок і кондитерські.

Батьки не могли натішитися старанністю сина і гарною поведінкою. Вони все намагалися зрозуміти причину таких змін, але потім все ж таки зійшлися на тому, що їхня дитина подорослішала і в неї прокинулася свідомість.

Цього дня, після школи, Макс ламав голову над виконанням складної вправи. Як же йому пробратися через усю кімнату непоміченим? Інших варіантів, крім шапки-невидимки, на думку не спадало. Добре, звичайно, якщо в тій кімнаті виявиться килим, тоді є шанс проповзти під ним непоміченим. Але наявність килима в умові завдання не вказувалася. Можна ще вирубити світло, але знати б точно, де розташований вимикач, адже він може опинитися на виду у шпигунів. А якби поруч була розетка, то він зміг би влаштувати коротке замикання, засунувши туди мамину шпильку, і освітлення б зникло. Але ні розетки, ні шпильки не згадувалося в завданні. Ох, якби він був ніндзеєм, то все виявилося б набагато простіше... І тут Макс пригадав, як влітку вони з мамою грали в шпигунів і намагалися непомітно підкрастися або прослизнути повз маленьку сестричку, зайняту своїми ляльками. Треба згадати, які ж методи вони застосовували тоді?.. Ах, так! Для цієї мети вони кидали камінчик і Елка повертала голову в бік звуку, відволікаючись на шум, тим самим даючи їм змогу швиденько прослизнути. Ось здорово! Тепер рішення знайдено! Щоправда, каменя в завданні не було, але можна кинути що завгодно, хоч навіть свій черевик.

Наступного ранку в офісі спецагентства Макс поспішив поділитися відповіддю на задану вправу.

- Що ж, непогана ідея, агенте 2601! - похвалив його агент Бульдог. - Можна навіть розбити вікно цим предметом, що вже точно відверне увагу шпигунів і дасть тобі час вислизнути з кімнати.

Далі Максу належало освоїти нову вправу з розвитку пам'яті під керівництвом агента Сакури.

- Перед тобою список слів, - вказала вона на монітор комп'ютера, - постарайся запам'ятати їх протягом 2-х хвилин.

Хлопчик почав читати вголос:

- Приятель чутки годинник хропіння

    буря пара дитина укриття

    місце нота епоха цегла

   спина паросток   недолік

  непритомність сходи бадьорість

  англійська меч шафа крапля

  овочі пташка приклад лопух

  усе спіраль одяг підготовка

- Стоп! Час вийшов, - зупинила його агентка 18, - тепер запиши на листку паперу все, що запам'ятав, і порахуй кількість слів.

Макс узяв ручку і записав запам'ятовуване. Загалом виявилося 12 слів із 30-ти.

- Непогано для першого разу, агенте 2601, - похвалила вона. - Якщо будеш вправлятися щодня, то досягнеш чудових результатів. Це розвине твою пам'ять і ти зможеш у разі потреби запам'ятовувати секретні документи, щоб потім точно відтворити їх по пам'яті.

У цей момент пролунав дзвінок і на моніторі комп'ютера замість списку слів з'явилося обличчя Першого.

- Агенте 48, агенте 18, агенте 2601, прошу вас терміново зайти в мій кабінет, - пролунала команда боса.

Макс сторопів, почувши своє кодове ім'я. Уся трійця одразу піднялася зі своїх місць і попрямувала через увесь величезний офіс у прозорий кабінет Першого.

- Вітаю вас, агенти! - привітався бос і запропонував присісти.

- Нам вдалося перехопити телефонну розмову, звідки стало відомо про зустріч двох російських шпигунів із п'ятого відділу російських спецслужб, - повідомив він новину. - Є підозри, що вони хочуть обговорити новий план, що стосується знищення колони з військовою технікою, наданою Заходом нашій країні, яка рухатиметься через кордон Польщі. Зустріч відбудеться сьогодні о 12 годині 20 хвилин у вуличному кафе в парку "Бемово".  Вашій групі необхідно знайти спосіб підслухати їхню розмову. Наприклад, сісти поруч або постаратися поставити жучок для прослуховування під їхній столик.

Агенти із серйозними обличчями намагалися запам'ятати всю інформацію. Бульдог уточнив:

- А відомо, за яким саме столиком відбудеться їхня зустріч?

- На жаль, ні. Це б полегшило наше завдання, - відповів бос.

- Як ми впізнаємо цих особистостей? - запитала агентка Сакура.

- Вони домовилися обидва тримати в руках журнали "Космополітен", щоб упізнати один одного, - повідомив Перший. - Але будьте обережні, можливо ваші обличчя вже відомі російській розвідці. Тому вам необхідний хлопчина для виконання цього завдання, - бос повернувся до Макса. - Ну, з почином тебе, агенте 2601!

Макс не повірив своїм вухам!!! Він отримав перше справжнє секретне завдання! Йому захотілося підстрибнути на місці від радості. Але він стримався, не бажаючи здатися несерйозним.

Вийшовши з кабінету боса, група попрямувала до свого столу. Дорогою Макс щось згадав і розчаровано опустив голову.

- Що сталося, хлопче? Чому ніс повісив? - на ходу поцікавився агент Бульдог.

- Але о 12.20 я буду ще в школі... - невесело відповів Макс.

- Ах, це зовсім не проблема, - махнув він рукою і поклав її на плече хлопчика, - ми знайдемо спосіб витягнути тебе звідти.