Вийшовши з кабінету, агент 48 запитав:
- До речі, Максе, а чому твого собаку звуть Рем? Дивне прізвисько.
"Ха! Мабуть так далеко їхня обізнаність не поширюється!" - посміхнувся хлопчик і тут же, схаменувшись, що думки його скануються, поквапився відповісти на запитання:
- Його повне ім'я - Рамзес. Я назвав його так на честь давньоєгипетського фараона, про якого прочитав колись в енциклопедії, - Макс помітив, як брови агента поповзли вгору.
- А чи не дуже круто для такого маленького собаки? - поцікавився чоловік.
Пес був справді невеликої породи джек-рассел-тер'єра, але цілком заслуговував на гучне ім'я, на думку хлопчика.
- Тому ми й кличемо його скорочено - Рем, - пояснив він.
Вони пройшли в інший кінець офісу і підійшли до одного зі столів.
- Чому всі крісла і стільці у вас в агентстві тільки білого кольору? - здивувався він.
- Бо якби вони були чорного кольору, тоді їх було б важко помітити на чорній підлозі, - незворушно пояснив агент.
"А що ж щодо інших кольорів?" - промайнуло в голові у хлопчика, на що він одразу ж отримав вичерпну відповідь:
- Інші кольори не вписуються в дизайн приміщення, адже якщо ти помітив, тут присутня лише чорно-біла гама. Різноманітність колірних відтінків лише відволікає увагу від роботи.
- Отож, Максе, тобі доведеться придумати собі кодове ім'я, - запропонувала жінка.
Хлопчик пожвавився, у голові його промайнуло безліч варіантів, він випалив перший із них:
- Зевс! - запропонував він.
- Не піде, це ж твій акаунт на ютуб-каналі, - зауважила жінка-агентка.
- Тоді Кентавр! - запропонував хлопчик.
- Теж не годиться, дуже нагадує твій обліковий запис у грі Майнкрафт.
Макс вже не дивувався тому, скільки агентам відомо про його життя.
- Може бути Зорро? - невпевнено запитав він, передчуваючи чергову відмову, але агент 48 мовчки похитав головою.
- Халк? - почав перебирати всіх супергероїв хлопчик.
- Ну ти ще Спайдерменом назвися, — усміхнувся чоловік.
- То що ж мені, Чиполліно назватися, чи що? - образився Макс.
Жінка-агентка поспішила загладити перепалку і запропонувала:
- А чому б тобі не назватися комбінацією цифр, як усім іншим агентам у нашому офісі?
Макс розчаровано відкинувся на спинку стільця і запитав:
- А як же Перший?
- Він - агент 1, тому що головний бос. Але ми кличемо його Перший, що не порушує порядку.
- Що ж, у вас немає гарних імен, як у всіх нормальних шпигунів? - здивувався хлопчик.
Чоловік пояснив:
- Кодове ім'я необхідне співробітнику спецслужб для протоколу і ведення звітності. Але ми так само зобов'язані мати позивний. У базі даних нашого секретно-розвідувального агентства ти будеш значитися за кодовим ім'ям, а поруч у спеціальній графі вказується позивний агента. Він необхідний для швидкого зв'язку.
- Так це ж змінює справу! - радісно вигукнув Макс. - Моє кодове ім'я агент 2601 підійде? - чоловік і жінка переглянулися.
- Досить незвичайний вибір, - зауважила жінка, - але дата народження теж підійде. Зрештою, ти єдина у світі дитина-агент, відома спецслужбам, тож і кодове ім'я в тебе буде незвичайне.
- Так, це питання вирішили. А позивний придумаєш собі вдома, - виголосив агент 48. - Ось тільки ніяких Халків, будь ласка... позивний має бути стислим і лаконічним, а головне, підходити саме тобі.
- Я зрозумів, - присоромлено вимовив Макс. Звісно, він розумів, що загнув із Халком, враховуючи свій маленький зріст і комплекцію.
- Підійди, будь ласка, до столу, - попросив його агент 48.
Хлопчик встав зі стільця і підійшов ближче.
- Проведемо невеликий тест на уважність, - повідомив агент. - Подивися уважно на мій стіл протягом 30-ти секунд і запам'ятай усі предмети, що лежать на поверхні.
Макс почав розглядати робоче місце агента, на якому, крім трьох супер-сучасних комп'ютерів з єдиною клавіатурою на прозорій силіконовій основі, тут і там потрапляло в поле зору розкидане канцелярське приладдя, ключі від машини, кілька використаних одноразових стаканчиків з-під кави, пачка сигарет і запальничка.
- Час вийшов, тепер заплющ очі й відвернися, - скомандував агент 48.
Макс виконав наказ і розвернувся в інший від столу бік.
- А тепер, Максе, назви-но нам усі предмети, які ти запам'ятав, - пролунав голос агента.
Хлопчик почав перераховувати побачені на столі предмети:
- Три комп'ютери... прозора клавіатура... ключі... сигарети... стаканчики... - хлопчик зам'явся. - Більше не пам'ятаю.
- Повертайся і порівняй результат, - запропонував агент.
Макс з подивом виявив, що забув про багато дрібниць. Він здивовано почухав голову.
- Знаєш, чому сталося таке велике упущення? - запитав чоловік.
Але Макс тільки похитав головою.
- Річ у тім, що ти сконцентрував усю свою увагу на предметах, які найбільше тебе цікавлять - комп'ютерах, тому в поле твого зору потрапили тільки великі з них: ключі, запальничка з пачкою цигарок та стаканчики.
- Я провалив перший тест? - запитав засмучений Макс.
- Та що ти, звісно ж ні. Це була перевірка ступеня твоєї уваги, яка виявилася слабенькою для дорослого, але цілком нормальною для дитини, - заспокоїла його жінка-агент.
- На тебе чекає тренування, - сказав агент 48. - І ось перше домашнє завдання: удома відкрий будь-яку шафку на кухні, уважно роздивись і запам'ятай усі предмети, що знаходяться в ній, протягом однієї хвилини. Потім через 30 хвилин постарайся згадати все, що ти бачив, і запиши відповіді на папір. Ще через 30 хвилин зазирни в ту саму шафу і звір свої відповіді. Повторюй таку вправу кілька разів на день і незабаром результат не змусить себе чекати.
Відредаговано: 02.11.2023