4 глава "Зручності"

Олеся.

Ми зайшли на подвір’я нас зразу побачила тітка Поліна. Вона привітно посміхалась.

- Як поплавали? Як водичка?

- Водичка тепла. Ми в принципі тільки загоряли

- Добре, дітки. Мені зараз треба йти на город. А ви відпочивайте

Тітка Поліна взяла якісь відра та пішла на город. А я подивилась на Івана.

- Де у вас тут душ?

- Ось там — Іван показав вказівним пальцем на якусь маленьку будівлю.

- Душ на вулиці? — здивовано запитала я

- Так. А чому це тебе дивує? Ти ніколи не бувала у селах?

- Не думала, що можна так жити з душем і туалетом на вулиці. Я ж так розумію туалет, стоїть біля душу.

- Так, то підеш у душ?

- Я так розумію, що вибору у мене немає

- Немає

- Тоді так, піду — я скривилась, але, що поробиш... не хочу ходити брудною.

- Тоді давай бери речі. А я зараз туди воду наллю — я зайшла у хату і пішла у свою кімнату. Відкрила валізу і взяла звідти коротеньку червону сукню з жовтими квіточками та нижню білизну. Вийшла з хати. І побачила як Іван наливає воду в якийсь бутиль, що стоїть на даху душу. Він подивився на мене і спустився на землю.

- Води у бутлі не так і багато, так що економ воду, добре?

- Мг...

Я зайшла у душ. Ем, і це вони називають душем? Я побачила невелику підставку для шампуню і гелю. В принципі вони там і стояли. І одну ручку крану. Ем, я так розумію, що тут особливо вибору немає гарячої води і холодної. Я відкрила кран. Вода виявилась холодною. Ну не так, щоб сильно холодною, але все ж теплою її точно назвати не можна. Я почала митися. За декілька хвилин я одяглась та вийшла з душу. У дворі на качалці сидів Іван з заплющеними очима. Я підійшла до нього, а після сіла біля нього.

- Як ви так живете без нормальних зручностей?

Іван розплющив очі і подивився на мене.

- А ти думала, що село схоже на місто? Що тут є каналізація? Я тобі більше скажу, що не у всіх і таке є

- То ти хочеш сказати, що у вас й ще гарні умови? — здивовано запитала я

- Так, саме це я і хотів сказати. Там багато води залишилось?

- Звідки я знаю — я здивовано подивилась на хлопця.

- Добре, піду подивлюсь — хлопець встав з качалки і пішов до душової кабіни. А я встала та пішла у хату. Зайшла у кімнату і лягла на ліжко. Захотіла трохи відпочити. Ні, я б не сказала, що сильно втомилась. Просто не хочу виходити на вулицю. І чим себе зайняти я не знаю. Я закрила очі і задрімала. День видався цікавим, хоча він по суті ще не закінчився.

Іван.

Я підійшов до душової кабіни і перевірив скільки залишилось води у бутлі. Олеся використала майже всю воду. Я зрозумів, що мені не вистачить тієї, яка залишилась. Тому ще раз набрав воду і налив її у бутиль. І зразу пішов у душ.

За декілька хвилин я вийшов з душу. І пішов у хату. Цікаво, що там робить моя нова знайома? Я зайшов у хату. У ній тиша, така тиша ніби у хаті нікого немає. Хоча знаю, що Олеся у хаті. Я тихенько відкрив двері кімнати Олесі. Подивився, вона спить. Мабуть що втомилась. Я закрив двері і пішов до мами на город.

Підійшов до мами. Вона подивилась на мене.

- Як справи?

- Добре

- А де там Олеся?

- Мабуть що втомилась, бо заснула

- Ну, добре. Нехай спить

- Тобі чимось допомогти?

- Треба корову з пасовища забрати

- Не проблема. То я піду її забирати — сказав я і пішов на пасовище.

Я вийшов з двору і пішов у напрямку пасовища. Весь час думав про Олесю. Вона напевно думала, що село схоже на місто. Що у нас будуть тут зручності як у неї дома. Але це виявилось не так і це її розчарувало. Я б сам хотів, щоб у нас і туалет і душ були у хаті. Та зробити це у нас з мамою просто немає можливості... на жаль.

Я підійшов до корови, розв’язав її і пішов з нею додому. Мені на зустріч йшли мої друзі з якими ми годину тому були на озері.

- Привіт ще раз — сказав Тарас

- Привіт. Що робите?

- Ось вирішили піти на дискотеку. А я бачу ти як завжди мамі своїй допомагаєш

- Так

- А, що там Олеся?

- Вона втомилась. Заснула, думаю що проснеться вже завтра

- Ясно. Вона дуже красива дівчина — сказав Антон

- Іване, якщо ти з нею не почнеш зустрічатись ти будеш повним дурнем

- Я навіть про це ще не думав. Вона якась агресивна

- Чому це?

- А ти був би радий, якщо тебе силою завезли сюди і залишили на місяць у незнайомих людей? Особливо тоді, коли планував гуляти весь час зі своїми друзями

- Ні

- Ось і їй не подобається вся ця ситуація, але її мама все вирішила за неї

- Заводь зараз корову у хлів та підемо разом на дискотеку

- Я б залюбки та втомився дуже

- Ну, як хочеш. Тоді бувай

- Ага

Я завів корову у хлів, подоїв її та перелив у банки молоко, яке завтра повинні продати людям. Після заглянув у кімнату Олесі. Вона лежить на ліжку, вкрившись якоюсь рожевою ковдрою, солодко спить. У нас точно такої ковдри немає. Мабуть, що привезла її з собою. Закривши двері, я пішов готувати вечерю мамі і собі. Бо Олеся дійсно заснула вже до ранку. Приготувавши їсти, я покликав маму. Вона після того як прийшла з городу, сіла на лавку біля нашого паркану, розмовляла з сусідкою, яка живе біля нас. Вони подруги і ввечері завжди сидять та розмовляють. У цієї сусідки до речі є дві доньки. З однією з них мене вже на словах мами одружили. Принаймні намагалися це зробити. Типу дівчина хазяйновита, і прибере і їсти приготує. Тільки єдине вони не врахували, ця дівчина мені зовсім не подобається. А ще я її дуже добре знаю, бо виросли разом. А її сестра після того як закінчила школу зразу переїхала у місто, і там зараз живе і вчиться, тільки не пам’ятаю на кого саме.

Ми з мамою повечеряли. Я допоміг прибрати посуд, а після пішов спати.