Глава 3

- Льодян...шо?!- Валєра ледь не вдавився тим словом, а від асоціацій та майбутньої долі “льодяника” мимоволі прикрив руками місце зі “скарбом нації”, на яке зазіхала коронована мародерка.

Людоньки, це що ж таке коїться?! Такого роду паніка була зовсім новим відчуттям, як і позиція жертви. Що зовсім не дивно, коли в тобі дев’яносто п’ять кіло запакованих у метр вісімдесят п’ять сантиметрів й жиру там мізер. Так, стоп… позиція жертви. Десь він вже чув щось про таке, що різного сорту покидьки реагують на таку поведінку і злітаються, як бджоли на мед. І багатьох з них лякають  люди, які упевнені в собі та своїй змозі дати відпір.

 Не те щоб Валєра зараз був сповнений віри у свою непереможність, зважаючи на місце, де опинився: повністю у владі іншої людини, яка, судячи з усього, не з чуток знає про абсолютну монархію. Яка завжди йде рука об руку з тиранією різної ступені паршивості. Та йти на заклання, як покірне ягня, не хотілось, від слова зовсім. Але проста логіка підказувала, що й вимахуватись у своїй гордості теж не варто. Залишилось вигадати, як зійти на той алтар-ложе так, щоб врятувати хоч частку гідності, а заодно і голову. В ідеалі - з вигодою для себе.

"От, дідько, я вже й мислю про вигоду, майже як хвойда. Але у наші часи вигоди не шукає тільки ледачий або дурний. Чи, що ще гірше, ідеаліст. "- подумав з сумом Валєра, змушуючи себе прибрати руки з дорогоцінного місця, яке сьогодні принесло йому стільки халеп. 

Таке траплялось й раніше, але до цього найбільшою підставою, яку він уявляв, була незапланована вагітність когось з подружок. Принаймні, з огляду на вік імператриці, хоч цього можна не боятись? Хлопець швидко запхав якомога далі згадки новин про жінок у віці, які ставали матусями на пенсії. Проблеми потрібно вирішувати по черзі.

Розправивши плечі, Валєра прийняв найбільш впевнену позу і понадіявся, що виглядає в очах правительки впевненим у собі, а не смішним та наляканим. Та що-що, а тримати серйозну та сурову міну в будь-яких обставинах дільничного навчили добре. Тим паче він, як більшість чоловіків, що виросли у країні, де рівноправність живе тільки на папері, підсвідомо не міг серйозно сприймати жінку, як загрозу. 

- Любчику, я починаю втрачати терпіння…

Грудний голос імператриці набув загрозливих ноток, як і по-котячи примружені очі, які споглядали на нього точно як на мишу в пастці. Мов на мить через маску легковажності проявилось справжнє обличчя та суть Атеріни.

 Підсвідомий шовінізм як вітром здуло, залишивши по собі тільки український менталітет, де поколіннями вроді й дід головний, але керує всім баба і нікого те не дивує. Цю жінку явно варто остерігатися, і забути про це хоч на мить буде великою дурницею. Він продовжить її гру за своїми правилами, як вже вирішив, але й дурнем не буде. Вирішено.

- У моєму світі кажуть, що терпіння - то чеснота. - Валєра усміхнувся жінці та неспішно підійшов до столика з, як він сподівався, міцними напоями. 

- А у моєму - що краще смикати дракона за хвіст, ніж дражнити жінку. - повернула посмішку імператриця, якій стало цікаво не просто тут і зараз отримати нову іграшку, але й поспостерігати за поведінкою новенького.

Такі перепади настрою останні роки траплялись все частіше, і спочатку дратували і саму імператрицю. Але вона навчилась сприймати це, як належне. Врешті, хай хвилюються інші, а не вона. 

Вікові зміни організму посилили нестабільність магії, яка то опаляла жаром, то відступала, а Атеріну все більше переслідували напади злості та невдоволення. А їй всього лиш якихось сто шістнадцять років! Молодий чоловік навпроти мав стати найкращим засобом для приборкання і стабілізації сили. 

На жаль, нинішній її багатолітній фаворит вже не підходить для подібного. Вона завела його собі з років десять тому, так само обравши собі дивинку з іншого світу. Доббін був тоді ще навіть молодшим, ніж цей, новенький, і так мило соромився й червонів. Скорився теж одразу, радо виконуючи кожну її забаганку. А цей, ач, який. Варвар непокірний. Очевидно, що норовливий. Їй сподобається його приборкувати...

 Від приємного хвилювання та новизни відчуттів, навіть дрижачка по спині пройшлась. Коли новенький запитально вказав їй на напої, лиш кивнула у відповідь, готова ще трохи пограти. Тим більше дивитись, як тісно обтягають лосини та панчохи гарні, міцні чоловічі сідниці та ноги, було не менш приємно, аніж уявляти його без них.

Білосніжна сорочка натягнулась на широких плечах, коли новий фаворит наливав їм випити, й імператриця, задивившись, подумала, що якщо він й надалі її не розчарує, навіть дозволить називати її на ім’я. Звісно наодинці. Величезна честь для такого, як він.

Валєра прямо відчував спиною погляд жінки. Свердлить його так, що скоро задимиться. Мілфа коронована. Тільки силою волі він зумів не пролити того питва й не розплескати, поки ніс срібні кубки до ложа імператриці. Без дозволу, навіть по хазяйськи, всівся поруч та протягнув один їй. Атеріна відплатила грайливим доторком до його пальців, коли брала напій. Руки мала холодні, ледь не крижані, й хлопець ледь стримався, щоб не здригнутись.

- Якщо ми вже ділимось приказками наших світів, пропоную спробувати й звичаї. У нас, щоб перевести знайомство на новий рівень, п’ють на брудершафт. Зазвичай після такого переходять на “ти”.- вловивши обурення  в погляді самої імператриці, швидко додав - І цілуються.

Погляд знову пом'якшав, а Валєра, бажаючи швидше покінчити з цим всім, як з неминучим злом, сплів їх руки й нишком вдихнув запах алкоголю. Тягло чимось міцним та ядреним, що не могло не втішити. Врешті, перед прийомом у стоматолога, пацієнта знеболюють і він надіявся на пійло, як на той укол. Міг би - вилакав би спершу всю пляшку. Та те навряд сподобалось би імператриці. А ще більше, якщо його вирубить чи валєрка-молодший взагалі не зможе виконати основного обов’язку. І по правді, краще вже любитись на перині з хоч якоюсь жінкою, ніж у підземеллі з катом.