Передмова

Все почалося багато мільярдів років тому, коли того космосу, який ми знаємо зараз – не існувало. Не було жодної планети. Була тільки темрява. Неначе смола, вона повільно рухалась, нагрівалась, поки не почала палати. Вона кружляла у танці, вихрі, взаємодії, але, в якусь мить, почала відштовхувати свої частини від самої себе. Енергія, яку вона створила, вирувала у темряві, з якої виходив чорний туман. Не в змозі впоратись сама з собою, вона розлетілася на мільярди частин, залишаючи за собою шмаття палаючої плазми. Все воно горіло, кружляло, поступово застигало й повільно згасало. Частка світла вирвалась з мороку минулої темряви, переливаючись всім спектром кольорів й зникла у невідомості. Коли в народженому всесвіті настав наступний важливий момент, з’явилась гравітація – домінуюча сила.

Новонароджені зірки горіли, випромінюючи сильний жар, але поступово застигали. Кожну мить космос розширювався і цей час був вічністю для скупчення систем. Чорні діри кружляли в кожній з них, відштовхуючи одні й поглинаючи інші в мовчазній космічній тиші. Наче кровоточиві рани вони то повільно стягувалися, то розширювались. Створена ними сила тисла на все навкруги, ніщо не могло сховатися від її пильного ока. Неспроможна більше тримати спротив, одна з народжених планет раскололась на тисячі уламків. Більшу частину поглинув голодний рот чорної діри, інші розлетілися з величезною швидкістю у різні сторони. Щось обдарувало їх своїм світлом й примусило переливатись яскравіше за будь-який дорогоцінний камінь.

Коли на планеті Уна-Ре пройшов перший дощ, це стало початком нового життя. Вода наповнила кулю, що оберталася, а вируючі вулкани створили континенти. Тепле світло сонця, що знаходилось поруч, зародило життя у темних глибинах. І ось з’явився перший живий організм, зовсім непомітний у безоднях океанів та морів. Перші створіння, що почали розвиватися, поглинаючи енергію, зростали та еволюціонували. Вони виповзли на тверду поверхню, піднялися й пішли на двох ногах, полювали, відкривали нові землі й робили винаходи. Життя цих створінь було довге, а сприятлива планета давала їм змогу досліджень нового.

Коли люди зібралися у свої перші поселення, пройшло не так багато часу, відносно до створення всього. Після цього почалося будівництво міст та видобуток ресурсів. Вони створили небачену раніше цівілізацію, працюючи разом, плече до плеча, щоб покращити все, що їх оточувало.

Спочатку дерев’яні, кам’яні, а вже потім залізні міста. Потім настала ера кораблів, які бороздили водяні простори, а через кілька років вони підкорили небо. Нарешті, люди досягли того моменту, коли легко могли мандрувати в космосі у пошуках нових світів і розумних створінь. Можливо, було зарано, та вони нікого не знайшли, або не так далеко відправлялися. Унарійці розуміли, їх планета не єдина, на якій існувало життя й, скоріш за все, в інших системах був хтось подібний їм самим. Одного разу вони виявили істот на сусідніх планетах, але ці створіння тільки починали свій довгий шлях до того, що вже було на Уна-Ре. Тварини поступово заселяти безмежні океани та сушу, тому люди вирішили не порушувати їх спокій.

Ще два покоління мешканці Уна-Ре, покращували технології, що призвело до краху їх звичного світу. Планета була знищена, а атмосфера втрачала кисень так само швидко, як гинуло все живе навколо. Залишився тільки вуглекислий газ, який не дозволяв життю відроджуватись. Температура піднялася до ста градусів, а викиди метану призвели до мільйонів смертей. Планета була на межі загибелі й це викликало бажання заселити дві найближчі планети, середовища яких походило на Уна-Ре. У цей важкий час було знайдене інше рішення.

Створена нова технологія врятувала деякі частини планети. Енергетичні сітки вкривали міста, в яких оселилися залишки минулої величі Уна-Ре. Вони переробляли вуглекислий газ в кисень, який проходив через бар’єри в міста.

Раса розділилася на мешканців суші й тих, хто влаштувався в глибинах океанів. Але з часом два народи знову об’єдналися. 

Через шлюб влада опинилася в руках суші та морських глибин. Так з’явився правлячий рід Он-Сі. Зараз його очолює Кіон, шостий представник свого дому, разом із своєю дружиною та їх дітьми. Дружина Кіона Марра подарувала йому трьох синів та дві доньки. Престол мав наслідувати старший син Зіон. У свій час.