Ad Acta: Хроніки Риму

Частина 11 - Невдоволений легіон

Коли вони прискакали до табору, на них вже чекав вербувальник.

Це вже була погана новина.

Хоча ні.

Погана новина була не в тому, що він прийшов.

Погана новина була в тому, що він явно прийшов не просто так.

— Де були? — коротко запитав він.

— У місті. — відповів Марк.

Вербувальник невдоволено видихнув.

— Нове доручення вам.

Легіонери переглянулись.

— Неподалік є село. Місцеві вже давно не віддають борги державі.

Він говорив так спокійно, ніби обговорював погоду.

— Маєте спалити їм хати.

Запала тиша.

— Спалити мирне поселення? — не витримав Децим. — Та це вже не легіон! Це бандитське угрупування!

— Дециме. — тихо сказав Марк.

— А що Марк?! Вони ж навіть не вороги!

— Ми дали присягу.

Децим стиснув кулаки, але більше нічого не сказав.

Ардаван мовчав.

Гай також.

У голові Вахраміда промайнула лише одна думка:

«Невже саме для цього я отримав свободу?»

Вербувальник розвернувся і пішов до свого коня.

— Виїжджаєте на світанку.

Це був наказ.

А накази в легіоні не обговорюють.

Вони були невдоволені.

Не тільки Ардаван.

Не тільки Децим.

Увесь їхній маленький легіон із чотирьох людей.

Проте невдоволення нічого не змінювало.

Існував лише наказ.

Подобається

#117 в Історичний роман
#676 в Детектив/Трилер
#91 в Бойовик

Відредаговано: 08.06.2026