Абсурд у тазику

Гумореска з абсурдом.

- Ой, шановний, а що це у вас таке? Га? Що це? Ой, скільки ви всього навалили в тазик! Навіщо? Адже й розібрати нічого в цій мішанині неможливо. Просто якийсь вінегрет виходить. Бачу, що це якісь ваші ідеї. Але незрозуміло, що це і навіщо. Адже це навіть не нісенітниця і не суміш чого-небудь, а просто абсурд. Дивіться – ось якісь жовтенькі ідеї – це, напевно, ваші думки про сонце та доброту. Чи не так? А ось ці зелененькі – це, швидше за все, екологічні. Так? А червоненькі – треба думати, про політику. Правда? А що це все разом означає, взагалі не зрозумію… ніяк. Безформно все і безглуздо. Навіщо ви свої думки з голови без жодного порядку вивалили в тазик? Та ще й перемішали. Навіщо все це? Не зрозуміло. Я от покопався тут збоку, так ніякого порядку не побачив. Бо його взагалі немає. А ви сидите тут з таким розумним виглядом, наче вам завтра нобелівку дадуть. Я ось, приміром, непогану освіту маю, проте не дозволяю собі робити такий розумний вигляд і не люблю такі-сякі сіро-буро-малинові загадки.

- А ви, пане, потягніть за мотузочку. Може, щось зрозумієте.

- Де? Яка мотузочка? Не бачу.

- Ось-ось, дивіться.

- А, ось цей маленький коротенький хвостик? Не помітив одразу. І що?

- Потягніть за нього. Можливо, вам щось все ж таки стане зрозуміліше.

- Потяг... а... ось воно що! У вас ці ідеї нанизані на мотузочку. Тягнуться одна за одною. Ланцюжок, чи що? Логічний? І справді, так можна побачити взаємозв'язки.

- Так-так-так.

- Ти ба… ви тільки подивіться! Ніколи б не подумав. І все ж таки… ви б це… поміняйте тазик, хоча б… візьміть іншого кольору, чи що.