- Абігейл! – пролунав грізний оклик мого дядька Мердока і двері в вітальню різко відчинились.
- Що трапилось дядьку? – стривожено поцікавився мій двоюрідний брат увійшовши у вітальню слідом за дядьком. Він завжди захищав мене, а враховуючи моє загострене почуття справедливості, то і на горіхи він зі мною отримував часто.
- Нехай вона розкаже – кинув на мене грізний погляд дядько сівши в крісло напроти мене і я мимоволі зіщулилась.
- Що ти зробила Абі? – запитав Дейв уважно дивлячись на мене.
Я опустила голову намагаючись не дивитись їм у вічі, але під наполегливим дядьковим – Абі я чекаю! – не витримала.
- Я не знаю як це вийшло, він сам винен.
- Та що сталось?! – не витримав Дейв перекидаючи погляд з мене на дядька.
- Твоя сестра, Дейвіле, проявила дар вогню і спалила учителю Лоренсу шевелюру– відповів дядько за мене дивлячись на Дейва. Дейв кашлянув в кулачок (явно щоб замаскувати смішок) і серйозно поглянувши на дядька спитав перевівши погляд на мене - Це хтось бачив?
- Ні ми були у двох в аудиторії – відповіла я винувато.
- То в чому проблема, дядьку? Свідків прояву дару Абі немає, чи Лоренс не хоче йти нам на зустріч? Так я з ним можу поговорити – в очах Дейва при цьому заграли вогники нічого доброго не віщуючи учителю, я лише хмикнула дивлячись на нього.
- Не потрібно, я уже все владнав – озвався дядько – Річ не в цьому.
-Так у чому ж? – спитав спантеличений Дейв.
- Дейвіле це третій випадок за місяць, Абі не контролює свій дар, а це небезпечно для всіх – на останньому дядько наголосив особливо, піднявшись з крісла та пильно вдивляючись в очі Дейва.
- Думаєш вони нас знайдуть? - стурбовано дивлячись на дядька запитав Дейв.
- Хто "вони"? – не втрималась я від запитання.
- Абі, іди до себе – пролунало грізне на ді мною. Я хотіла обуритись, але зустрівшись з грізним поглядом дядька, мовчки розвернулась і пішла не зачинивши двері. Моя кімната розташовувалась напроти вітальні, тому я чула майже все про що розмовляли Дейв з дядьком.
- Так далі продовжуватись не може, ти ж розумієш?
- Розумію дядьку, але ж вона не винна, дар відкрився раптово і вона ще не навчилась до кінця його контролювати.
- Це не важливо, їй небезпечно тут залишатись.
- Іщо ти пропонуєш?..
#7679 в Любовні романи
#1746 в Любовне фентезі
#3820 в Фентезі
#932 в Міське фентезі
Відредаговано: 19.01.2023