Розділ 20

        Що за?... Я не встиг нічого подумати, коли на мене налетіла вона. Довгі ноги, ледь прикриті сукнею, гарна фігурка, тонка талія, груди - мій улюблений розмір, довге, чорне, розпущене волосся і спокусливий погляд зелених очей. Коли вона мене поцілувала, то мозок одразу вимкнувся. Ніжні, бархатисті, піддатливі, солодкі вуста. Я в раю! Дівчина просто з моїх мрій! Виявилась, що ця німфа – це старша сестра Міли. Ніколи раніше її не бачив. Мілу знаю вже кілька років, вона дружила з Тамілою, ще з університету, часто приходила до нас в гості. Таміла теж була у них вдома, але говорила, що її сестра черствий сухар, що постійно сидить вдома і веде себе, як бабця. Нічогенька така собі бабця! Вона трохи зніяковіла та залилась рум'янцем, коли зрозуміла що обізналась. Це радує. Мені подобаються сором'язливі, домашні дівчата, проте де ж їх шукати. В музеях! Сміялась моя сестра. Чорт! Чого я раніше її не знав? Мабуть не туди ходив! Вона сказала, що помилилась і подумала ніби я її «давній знайомий». Господи, дівчино, та я буду хоч твоїм псом, тільки б поруч! В душі уже стиха почав ненавидіти цього «давнього знайомого», але потім подумав, що мабуть він дурень, раз впустив, таку красуню і заспокоївся.

         Весь вечір ми провели в компанії друзів та одне-одного. Про себе відзначив, що вона не пила, не палила і постійно підсвідомо, час від часу натягувала коротке плаття нижче. Було видно, що їй трохи не комфортно у ньому. Мабуть така форма одягу для неї не звична. Хоча мені зараз подобалась те, що бачив. Довгі, стрункі ноги спокушали та будоражили мою уяву, як і все інше. Ми кілька раз виходили на танц-пол. Рухалась вона гарно, граційно, відмінно чула музику та ритм. Проте, коли я обіймав і притискав її до себе, вона трохи ніяковіла. Це збуджувало мене ще більше! Я відвів її подалі від людських очей. Цей клуб знав добре, оскільки частенько бував тут з Женею, доки він не познайомився з Мілою. Тепер уже майже місяць я його не бачу. Лише зрідка, кудись вдається вирватись, поговорити по душам. Хоча в Жені тепер лише одні розмови – Міла, Міла, Міла. Так дівчина хороша, порядна, кумедна – дуже йому підходить. Я рад за друга. Ми товаришуємо з ним  з дитинства. Наші сім'ї дружать. Ми з батьком є співвласниками трейдингового холдингу та ще кількох супутніх фірм в різних сферах. Тому гроші у нас завжди водились. Коли стала необхідність допомогти Жені з клінікою, я звичайно йому допоміг. Женька мій найкращий друг і брат, якого в мене немає. Але є молодша сестра! Вона працює перекладачем в агенстві перекладів разом з Мілою. Яка все ж таки земля кругла! Якби не сестра і її подруга Міла, я б не знав Алю. А я ще дурінь відмовлявся! Таміла сказала, що познайомить мене сьогодні з Мілиною сестрою. Впирався, як міг. Мовляв, дорослий чоловік, сам собі жінок вибираю, можу їх змінювати хоч щотижня! Вона сказала, що в цьому і полягає проблема – сталих стосунків у мене, бачите, ніколи не було – пора вже на комусь зупинятись! Виросла з неї, ще одна мама! Вона теж мені це постійно говорить. Правда хоч зводини не робить. От має Таміла свого Тимура, то хай і влаштовує своє життя. Для чого в моє лізти? Так ні, вона вирішила остаточно зіпсувати мені настрій на цей вечір. Якби не її День Народження, взагалі б сюди не прийшов!  Про те, що помилявся зрозумів уже з першого нашого поцілунку. Я глянув на сестру і одними губами прошепотів «Дякую!», коли ми опісля заходили в клуб. Вона посміхнулась, показавши мені «Клас».

      Я весь вечір не міг відійти від Алі. Нарешті зміг відвести подалі від танц- полу. Знав, що в середині є невеличка кімнатка без вікон та зручним шкіряним диваном. Там замикалися двері і постійно горів світильник на тумбочці поруч. Аля не здогадувалась, куди її веду. Коли замкнув двері та став пристрасно цілувати, вкладаючи на диван, лише тоді до неї дійшов зміст моїх дій. Вона вся зажалась і відштовхнула мене. Що таке? Мені ще ніхто, ніколи не відмовляв!

- Я розумію, що виглядаю, як дуже доступна дівчина, але такою не являюсь!

- Пробач! – Я був в шоці. Тоді, чому ж ти тоді так вирядилась? Думав я, але в голос цього не сказав. Дівчина була налякана. Найменше я хотів -це її зараз лякати. – Я не правильно зрозумів твої натяки.

Відпустив її і сів поруч. Вона поглянула, заспокоїлась, потім протягнула свою руку.

- Давай, спробуємо дізнатись про одне-одного трошки більше, але не так.

- Давай! – З ентузіазмом погодився.

       Ми проговорили кілька годин про все на світі, сміялись, жартували і цілувались Просто поцілунки і все.  Для мене – це трохи дивний формат стосунків, але я вирішив спробувати. Аля заслуговує на те, щоб пізнати її глибше. Вона не лише красуня, а і дуже розумна, ерудована, інтелігентна дівчина з якою дуже легко в спілкуванні. Мене переслідувала відчуття, що я давно її знаю, просто забув. Її погляд, жести, поворот голови. Де раніше я міг її бачити? Точно десь бачив ці магічні зелені очі, в яких хотілось розчинитись без останку.

         Після вечірки, повіз її додому. Я не вживав алкоголь сьогодні, бо був за кермом. Таміла з Тимуром і Міла з Женею, ще залишились в клубі, коли ми зазбирались додому. Вони нічого не сказали стосовно нашої такої довгої відсутності, а лише загадково посміхались. Трохи не приємне відчуття, коли тебе підозрюють в тому, чого ти не робив, але ти не можеш ні виправдатись, ні заперечити. Алі теж було не комфортно під цими поглядами, тому ми просто пішли. По дорозі з клубу ми заїхали в супермаркет і купили морозиво – ванільне зі згущеним молоком. Зізнаватись, що не дуже його полюбляю мені не довелось. Аля зупинилась біля апарату з кавою і взяла її для мене. Чорну без цукру. Звідки вона знає? Якась магічна дівчина!

       Біля будинку, я на решті, не без Аленої допомоги згадав, де раніше її бачив. Чорт забирай! Минуло стільки років. Як вона мене впізнала? Це було просто за гранню фантастики. Ні, батьки, ні тим паче Таміла не знали звідки у мене взявся цей ведмідь. Я роками його оберігаю, як талісман. Він лежить на поличці в моїй кімнаті. Його нікому не можна чіпати, лише мені. У нас великий заміський будинок з обслугою. Навіть вони знають, що торкатись його заборонено. Коли витирають там пил, то поруч нього він залишається. Таміла не раз прикалувалась стосовно цього ведмедя і трепетного мого до нього відношення. Але я завжди вперто мовчав. Якось підсвідомо знав, що він колись відіграє неабияку роль в моєму житті. Аля не тільки розказала про ведмедя, а і про мою обіцянку. А ще назвала себе так, як я її тоді назвав – «Принцеса». Це просто не вкладається в голові! Сама доля і небеса звели нас знову!