А вона...

1

Люблю тишу.
У ній і фарби, і світло.
Люблю тишу.
У ній срібло моє.

І твій голос
Про те ж:
"- Люблю тишу,

Люблю тишу
Чогось ти – мовчиш?"

Я:
Люблю тишу!
Та фарби і світло!
Та світанок.
Ось і місяць у березі спить.
Ось сліди від штиблет,
Ось рука на піску,
Ось мій серця портрет...
Ах, я дихаю-дихаю

Тишою, тишою-сні.
А вона мною...
А вона мною?
...

Пеньковский - Эсцен

Подобається

#594 в Різне
#69 в Поезія

У тексті є: тиша, люблю

Відредаговано: 31.10.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись