ГЛАВА 19

Меліса.

Вранці я збиралася працювати як завжди. У кімнаті була одна, Лео давно пішов. Я стояла одягнена і дивилася на себе в дзеркало. Що ж начебто зовні нічого не змінилося, хіба що тепер щасливою була.

Вже минув місяць після того дня. Так він зізнався, що вбив Рональда, я розуміла все навіть це, тому що знала за що. Потім він мене оберігав ще кілька днів, і ці дні був поруч.  Потім змусив звільнитися і піти від Ліліани, я погодилася. Але натомість він мене взяв у свою компанію, своїм помічником, так там усі знали, що я його дружина. До мене ставилися нормально, хіба здивувалися, що Лео зробив мене помічником, а не партнером, як Айві, хоча я думаю, він і це скоро планує зробити. З Айві ми і, щоправда, здружилися, спілкувалися, і в компанії проводили час разом, якщо Лео був зайнятий.

І що мене ще хвилювало, що останній тиждень, я погано себе почувала, нудило, була блідою, хоча блідість для вампіра це норма, ще була втома постійна, ніби я взагалі не спала не менше тижня.

І тут я згадала слова Айви, що я можу завагітніти. Ох, чорт, може це? Ох, не дай боже. Так потрібно це терміново дізнатися, і перш ніж я приїду до компанії.

І я швидко зібралася, взяла свою машину, без водія, так Лео мені подарував машину. Заїхала в аптеку і взяла цей тест.

І приїхавши до компанії, спочатку я зайшла до туалету. І зробивши тест, я стояла у ступорі, побачивши результат. Твою ж мати! Я ВАГІТНА! Реально вагітна, ще й від Лео. Так-кк ... що ж робити ... ах ... так спочатку, заспокоїтися це точно, нервувати, мені тепер не можна.

Ще хвилин десять, і я трохи заспокоїлася, швидко поклала тест у сумочку та пішла до себе. Точніше ні, вирішила відразу до Лео, адже він теж повинен це знати. Секретар мене пропускала без запитань,  в у будь який час, і по роботі і не тільки. Всі знали, що я його дружина, і навіть не засуджували, за те, що він взяв мене до своєї компанії, і навіть не партнером, як Айві.

Коли я зайшла, я уявлю, який у мене був вигляд, не знаю, може зляканий чи щасливий, чи, не знаю… тому що, побачивши мене Лео, підвівся крісла, і з занепокоєнням швидко пішов до мене і спитав:

- Мелісса?

- Привіт Лео ...

- Привіт Люба. Що ти тут робиш? трапилося щось? Чи просто захотіла побачити мене?

- Я працюю тут взагалі дорогий! Чи ти забув? Якщо так, то я тобі зараз це нагадую!

- Мел, я зараз не про це!

- Так? а про що?

- Скажи що таке? Що з тобою? виглядаєш ти не дуже! Ти що захворіла? Чи тобі щось болить?може тобі потрібно крові?

- ммм ... нічого не сталося ... зі мною все добре Лео ...і крові  я теж не хочу не хвтилюйся

- Тебе хтось образив? Якщо так, то скажи, і він буде одразу покараний! Одне твоє слово і я зроблю все!

- Ні ... ніхто, мене не образив, не хвилюйся ... ох, ця твоя опіка ... Іноді мене це просто дратує Лео! Це правда, перебір! Я навіть тепер Айві розумію, коли вона скаржтеся на твою опіку

А якою вона буде, коли він дізнається про моє становище, мені страшно навіть уявити! Точно буде заборона кудись ходити, буду сидіти в кімнаті, причому на всі дев'ять місяців, а там напевно поки дитині не виповниться 18 років. Але хріна з два я йому скорюся!

- ох, але ти, правда, виглянеш не добре, Мел ...може тобі до Веса потрібно на прийом?

- так, Лео заспокойся, все нормально ... правда ... просто погано спала ...і трохи втомлена

Так подумаєш, трохи вагітна, всього лише, і ця новина тебе уб’є, а інше то фігня..- про себе думала я.

- Знову кошмари?

- так ...

-  Мел, я відчуваю це не все! Прошу, скажи що таке, ти мене лякаєш! І водночас дуже злиш

- Все добре, правда, Лео ...

- Так, а ну швидко сідай!

І я, поклавши сумочку на край столу, пішла і сіла на стілець за столом ближче до нього. Він, одразу сів навпроти мене, взяв мої обидві руки в свої, міцно їх стиснувши, і дивлячись мені прямо в очі, тихо сказав:

- Може, тобі води?

- ні… - з усмішкою сказала я

Боюся, мій любий чоловіченьку, вода зараз тобі буде потрібна, а не мені. І тут він голосно сказав:

- Меліса Ворен! Говори в чому річ! Не виводь мене! Інакше знаєш, що буде! я вже починаю злитися!

- ой, не кричи Лео! І так голова болить!

- Тоді кажи! Що таке?!

- гаразд, Лео… як скажеш… але знай тобі це дуже не сподобатися… і може навпаки…

- Тоді кажи!

- Гаразд…

І підвелася, підійшла до сумочки, дістала тест і дала йому. Він був здивований, і сказав: