ГЛАВА 18

Меліса.

Я була просто в шоці, і не знала, що робити, як і Айви. Ми просто нервово дивилися один на одного і чекали, що буде далі. І тут із тих двох машин вийшли четверо великих амбалів. Швидко розійшлися по наших боках дверей, відчинили їх, і нас з Айві схопивши за обидві руки, насильно повели  до різних машинам. І мені пощастило найбільше, мене відвели в машину до Рональда, чого я власне й чекала. Коли я сіла, він сказав:

- Привіт Мелісса ...

- Просто привіт??? це що таке Рональд, га? що за викрадення! Ти що зовсім з глузду з'їхав, а???

- Це не викрадення, а спосіб поговорити Мелісса!

- а по-нормальному, не можна було? Наприклад, зателефонувати та попросити прийти?!

- Ні! а в мене немає бажання з тобою бути по доброму  Мелісса! Та й часу на це зовсім нема!

- Добре, тоді чого ти хочеш Рональд?

- Ось, це вже ближче до теми ...

- Ну і?

- я тут дещо дізнався.

- ага, мабуть, те, що в газетах пишуть...

- Саме так!

- ну, там багато чого пишуть, але не все з цього, правда, Рональд! І ти це знаєш, не гірше за мене…

- Що все йому виклала, і вирішили мене перехитрити, так?! ось так??!! Не вийде дівча!

- ні звичайно!

- Не бреши мені дурне дівчисько! Я тебе зараз наскрізь бачу! І твою підлу  брехню теж!

Ага, звичайно, бачить, він, хрін там! І дав мені ляпас. Ох, а це було дуже боляче. Ох, помщусь!

- Значить так, Мелісса, за таке ти будеш покарана, і поїдеш зі мною! І без фокусів усе зрозуміла?

- ага, хріна з два Ковідос!

І спробувала відчинити двері, але не вийшло.

- може навіть не намагатися, моя люба, нічого не вийде. Усі двері вже давно заблоковані! Без мене ти звідси не вийдеш!

- ти монстр! - гаркнула, я

- Знаю, а тепер сиди мовчки!

- Та пішов ти!

- Мовчати!

І він знову мене вдарив, і цього разу я знепритомніла. Далі він відпустив Айві, щоб вона все розповіла Лео, і той прийшов за мною. А мене відвіз у свій дім і закрив, і чекав на прихід Лео.

Айві.

Мене відпустили, і одразу поїхали, але Мел, її не було, ніде, а це означає, що її вони забрали, чортів Ковдос! Блін, що я дядькові скажу, він же мене по стінці за неї розмаже! Я бачила, що він любить її. І я просто повернулася в будинок, у сльозах та наляканою до смерті, і написала повідомлення дядькові:

- З Меліссою трапилася біда, вибач, я її не вберегла. Її забрав Рональд, мене лишили. Я в тебе вдома. Чекаю.

Відповіді не було, знав, що він прочитав, і вирішувала на нього чекати.

Леонардо.

Цього вечора я дуже чекав, бо хотів його провести з нею. Але не тут, то було. Особливо після повідомлення Айви, я просто рвонув додому.

Коли я зайшов, вона сиділа дуже засмученою до крику і в сьозах. Я підійшов, не встигнувши нічого сказати, як вона почала мало не зі сльозами говорити.

- дядько прости.... я...я не хотіла.... Якби я знала, що так буде, то ми б були вдома... І... пробач...

- Айві заспокойся...

- це все моя вина, вибач...я... пробач...

- Айві!

- Що?

- Просто заспокойся!

І я сів і продовжив:

- А тепер скажи, як це сталося?

- Ми зібралися по магазинах я її ледве на це вмовила ... я хотіла її хоч якось відволікти ... і розвеселити ...

- А чому вона була проти?

- так уперлася, що це твої гроші, і вона не хоче їх витрачати ... і що в неї нібито немає на це правий, і т.д.

- значить не її, і їй не можна...

- так .. Але я її переконала, не хвилюйся….

- Я радий, а далі?

- Далі?

- Так.

- Ми виїхали і через квартал нам перегородили шлях дві машини, силою нас витягли її в одну мене в іншу машину, там я сиділа одна, під дулом пістолета, після одному з них позволили і мене викинули з машини як мертвого котаі поїхали разом з Меліссою.

- хм.. значить це Ковідос...

- думаю так, більше не кому дядько.

- він мабуть з газет дізнався про Нас з Мел...

- от чорт!

- я не думав, що він почне діяти так скоро... і ще такими жорстокими методами, але коли почав він перший, тоді і я відповім... саме так, як він хотів і чекає!

- І що ти тепер робитимеш?

- я піду за нею ... звичайно ...

- це ж пастка! він цього і чекає дядько! Ти що не розумієш? Він же тому Мел і схопив!

- знаю...

- І це дуже небезпечно!

- знаю, але це буде його кінець, і він знає! бо такого я не пробачу, особливо йому! За неї я порву та знищу будь-якого!! Нехай це буде вампір або людина! Але вона того варта!

- ох, дядьку...

- Не хвилюйся, Айви, я поверну її, і сам повернуся, живим обіцяю! А ти знаєш, що свої обіцянки я тримаю… завжди…. І цього разу буде так само…тому не хвилюйся раніше часу

- Ой так. знаю, тоді добре... нехай так, я тебе все одно не зможу вже в іншому переконати.

- Так, саме так, а ти моя люба, залишишся тут у будинку, і будеш нас чекати, і це наказ Айві! Жодного кроку з дому! Зрозуміло?