ГЛАВА 5

Меліса.

Вранці я прокинулася, дуже бадьорою незважаючи на таку нічку. Слідів Ворена у квартирі не було. Пішов, як і обіцяв. Хіба що на кухні я побачила шикарний великий букет темно-червоних троянд. Ось хитрий вампірюга! Отримав, що хотів, а тепер ще й квіти, шле. Сподіваюся, його попустить, бо в понеділок на нього чекають нові побачення. І якщо він знову їм усім відмовить Ліліанна мене точно вб'є, потім звільнить і перетворить моє життя на пекло. Просто шикарно. Гаразд, про це подумаю завтра, а сьогодні в мене ще вихідний. Котрий, я маю намір провести у тиші, та повному спокій. І так я почала з душу, потім сніданок і далі домашні справи.

Леонардо.

Цієї ночі, додому я повернувся якийсь не такий, що було не так, я поки не знав. Але що точно знав, то це що я ще хочу цю жінку. Так, я її вичавив на повну, так що бідолашна дівчинка, заснула миттєво. Але мені було мало, я нею не наситився і жадав ще, і ще. Так це було неправильно, але я цього хотів. Я навіть не втримався від спокуси, і залишити їй квіти, хоча мав подарувати особисто. І це я мав намір виправити наступного вечора.

І ввечері неділі, після 20.00 я з букетом знову поїхав до неї. Знав, що вона може не прийняти, але мені було пофіг. Я взяв машину без водія і поїхав до неї.

Меліса.

Я сиділа, на своєму улюбленому дивані, і дивилася фільм про кохання, у звичайному домашньому одязі, спортивні штани та майка.

І тут дзвінок у двері. Ось тільки я нікого не чекала. Цікаво когось у таку пору принесло. Ну і знехотя пішла, дізнатися кого. Відкривши двері у мене очі від подиву стали по 5 копійок. Може мені наснилося? Та не схоже. І він це підтвердив, коли сказав:

- Привіт Мелісса

- Ворен?? Якого біса тебе сюди принесло в такий час?! Чи може ти адресою помилився?

- Ні, не помилився ...

- І мені це не снитися?

- Ні…

- Тоді, якого біса?

- Давай так Мелісса….

- ні ні ні! краще ніяк!

- То ти хочеш знати, навіщо я прийшов чи ні?

- Хочу….але…

- тоді спочатку візьми, ці квіти, вони для тебе, впусти мене всередину, і я все скажу…

- ага, я тебе впущу, а потім ти зі мною, що - небудь, та зробиш, і може погане, або гірше просто вкусиш!

- може і зроблю, але не, те, що ти думаєш ... і кусати тебе, я не буду, не хвилюйся ...

- та ну….

І він просто взяв, не чекаючи, що я візьму цей букет, тримав його в одній руці, а другою рукою притис мене до себе і поцілував. Потім сказав:

- ммм.. солодка, як і вчора.

- чортів демон ...

- З твоїх вуст це просто комплімент Мелісса.

- ненавиджу…….вб’ю

- я навіть скажу як, але тільки не зараз.

- ти .... маніпулятор хрінів .... вампірюга ..

- так Мелісса, давай бери букет, і впусти мене, інакше, всі твої сусіди побачать, що я з тобою зроблю ... прямо на цьому майданчику ...

- гаразд…

І я взяла букет, і ми увійшли до квартири. Я пішла на кухню та поставила його у вазу. Він пішов за мною, і я сказала:

- навіщо все це?

- що саме?

- цей букет, твій прихід.

- хотілося зробити тобі приємно.

- але навіщо???

- Не знаю, Мелісса ... просто захотілося і все.

І далі замість слів він знову накинувся на мене з поцілунками. І знову було те саме. Я просто вже не контролювала себе. Я ніби була під гіпнозом, я не розуміла, що роблю, не могла чинити опір, думати, тільки відчувати. Він грав моїм тілом як інструментом, вміло грав,  чортів упир. Я просто ніби розпадалася на частини, злітала та падала. Це просто невимовно, це насолода, ця пристрасть, цей вогонь. Неначе я належала тільки йому, але це було не так, і це мене й повертало в реальність, що все це ненадовго, пограє мною і покине, або нарешті вб'є. Після цього я знову заснула як убита, у своєму ліжку в яку він мене відніс, бо секс із ним це ніби бути на чортовому колесі.

Вранці я прокинулася і побачила його поряд. Він просто лежав, мовчки, поруч і дивився на мене, дивно дивився. І я запитала:

- ти ще тут? Але чому ти не пішов як минулого разу?

- А треба було?

- Ну, взагалі-то, так!

- цього разу я хотів прокинутися поряд з тобою.

- Ти ненормальний Ворен!