ГЛАВА 25

Саманта .

І ось коли я спустилася вниз. І тихо пішла прямо в сад, і сіла на лавці в тиші, спостерігаючи за ясним місячним небом і зірками. І просто насолоджуючись тишею, і навіть не почула як хтось до мене підійшов. І просто ззаду тихо обійняв мене за плечі, і поцілував у шию.

І тут я дуже злякалася і мало не почала кричати, і хотіла було втекти, але він мене втримав і закрив рота рукою і сказав:

- шшш ... тихо, тихо, тільки не кричи, прошу, дівчинко моя, заспокойся, це ж я Майкл ....

на що я відштовхнула його руку і прокричала на нього:

- Боже Майкл, ти хворий чи що? Навіщо мене так лякати??!! У мене трохи інфаркт не трапився! Ти що смерті моєї хочеш?

- звичайно, ні!

І він відпустив мене і мовчки, підсадив назад і сів поруч, потім взяв мене за талію притягнув до себе, обійняв і сказав:

- Вибач….

- Ідіот!

І ніжно поцілував мене в лоба. Потім підняв мій підборіддя і почав цілувати щоки, одну за одною, і потім дістався, і до губ. І це був дуже палкий поцілунок. Мені цього так не вистачало, я так тому скучила. Господи, я так його хотіла, аж до остраху. І трохи відірвавшись від мене, він тихо сказав:

- я по тобі дуже скучив, дівчинко моя, дуже…. Прямо до божевілля ... ти просто не уявляєш ....

- Ох, Майкл ....

- я з літака з разу сюди, до тебе.

- правда?

- так, я дуже по тобі скучив, і чекати до ранку вже не міг, знаючи що ти майже поруч...

- Ох, Майкл ....

І знову був поцілунок, тепер глибший і такий, що я почала втрачати себе в ньому. Він знав, що робить. Ще як знав. Він хотів, щоб я його хотіла, і я хотіла, дуже, і зараз, прямо тут, як він мене, я це відчувала. Потім відсторонився від мене, подивився на мене з таким пристрасним бажанням, що в мене перехопило подих, серце стало шалено стукати, і тремтячим від бажання голосом, він сказав:

- так, все, пішли.

- куди?? - я сказала я

- У твою кімнату звичайно, Саманта! Куди ж ще!!

- Але ... але, Майкл ....

- Господи Саманта ...

І він знову мене поцілував і сказав:

- я, правда, вже не можу Сем… більше не можу! Це вже вище моїх сил, це просто нестерпно

- Майкл…

І знову поцілував.

- я тебе дуже хочу, не змушуй мене робити це силою ... і прямо тут! На цій лаві! Я і так себе насилу стримую зараз знала б як мені зараз! А ти ще вирішила повпиратися як недоречно! І недоторкану з себе показувати! І це ще більше мене зводить з розуму!

І тут я не змогла втриматися і з усмішкою сказати:

- а якщо відмовлю, то що? Що ти зробиш Майкл? А? силою мене  візьмеш, чи що?

- Так силою!

- Майкл! Не смій це робити!

- Ну, все ти мене довела, нарікай тепер на себе Саманта!

І це був походу кінець йог терпіння. На це він про себе, щось сказав, мабуть, це був мат. І різко взяв і закинув мене на своє плече, і поніс у кімнату.

- пусти мене ідіот!

- нізащо! Ти сама догралася моя люба!

- Ну, Ларсон! Ти за це заплатиш!

- так - Так звичайно!

- Ідіот!

- Усе сиди тихо!

Далі я не чинила опір, хоча намагалася, але потім зрозуміла, що все вже марно. Я була його по спині, щоб відпустив, на що він мене тільки вдарив по дупі, кричати я не хотіла. Ще не вистачало, щоб прислуга мене побачила ось так. Це звичайно було смішно, але це була не поведінка дорослого чоловіка, а скоріше закоханого школяра.

Коли ми, нарешті, опинилися в моїй кімнаті, він мене опустив на ноги, потім зачинив двері на ключ, і знову підійшов до мене.

- Ну що, таке Сем? Чому ти затихла? А? боїшся?

- Ні, не боюся!

- Чи чекаєш мого подальшого кроку?

- типу того..

- що це дуже добре крихітко…

- а щодо кроку, то так я його зараз чекаю…

- Не хвилюйся, ти його отримаєш, зараз ...

- Що ти задумав Майкл?

- Я? мммм…. нічого… абсолютно нічого поганого моя дівчинка! Тільки приємні речі, для нас обох ... тобі дуже сподобатися ...

- Майкл, не бреши мені…

- я не брешу, тобі це і, правда, сподобатися .... ще і дуже ... і ти будеш  просити ще ...

- Хм ... ну це ми ще бачимо!

- Так, побачимо….

І він узяв мене і різко обійняв, потім поцілував, не давши мені щось ще сказати. Потім повів до ліжка, і штовхнув мене на неї, я хотіла щось заперечити, але не встигла. Далі були пристрасні поцілунки, від одягу він урятував нас миттєво, я навіть оком не встигла моргнути. Це було щось прямо звірине. Нас охопила така пристрасть, що я думала, що можу свідомість втратити задоволення.

Його ласка, його поцілунки, я цього всього шалено хотіла, я хотіла його всього, і тільки для себе. І тут я зрозуміла, чорт, та я його і справді покохала, я йому відкрила своє серце, всю себе. Ось чорт. І тепер сподівалася на його взаємність.

Я собі вирішила, що тепер просто так я не віддам його нікому, особливо Софії. Якщо я хочу бути щасливою і це мій шанс, тоді я його використовую хоча б зараз.

Я повинна дізнатися про його почуття до мене, тому що час іде, і в нас залишився місяць, щоб все з'ясувати, і вирішити нашу долю, і що буде далі.