ГЛАВА 1

   Саманта .

Сьогодні був день коли я мала повернутися до дому, але не хотіла, мене там не чекали але показатись там я мала, я лише на свята приїжджала, але цього разу навчання закінчилося тому, пора додому. І ось сидячи уже в своєму авіарейсі, на своєму місці я відключила телефон, закрила очі і знову у мене сплили всі спогади минулого…

********

Коли я народилася, мама була дуже молодою (18 років) висока, струнка шатенка, дуже красива, і після того, як минуло півроку як я народилася, мій батько (Леон Брейн ) нас з мамою покинув і пішов до іншої жінки. Чому я досі так і не знаю, мати завжди не хотіла про це говорити, і я просто перестала питати з часом, і шукати його навіть і не збиралася ніколи. Мама довго була одна, дбала про мене, багато працювала, але потім в один момент вона вирішила, що їй час кардинально змінювати своє життя і знайти нового чоловіка, а мені вітчима, щоб він міг нас забезпечити.

І ось, коли мені було вже 5 років, вона знайшла собі нову партію і вийшла вдруге заміж за Джека Лоу . З ним вона прожила 10 років. Він був дуже доброю людиною і замінив мені рідного батька, любив мене як рідну, хоч і спільних дітей моя мати з ним не хотіла, але саме його я вважаю своїм батьком. Але в один момент моя мати вирішила, що він їй і це набридло, і що вона хоче жити по-іншому і краще, а точніше з тим, хто має багато грошей, і зможе дати їй усе, що вона захоче, тому розлучилася з Джеком. і вирішила шукати когось дуже багатого.

І згодом вона знайшла Його, і втретє вийшла заміж. Я, звичайно, їй цього не змогла пробачити, але так як мене ніхто не питав, і не слухав, і я нічого тоді не могла зробити, мені ж було всього 16 років, я просто змирилася з цим, але не пробачила її. На той час я була примхливим підлітком. Після їхнього швидкого весілля, ми переїхали у великий будинок, з усіма зручностями, з прислугою, ну в іншому з усім тим, і так, як моя мати і хотіла, і вона стала світською дамою, і про мене тоді забула. Він був вдівець і старший за неї на 10 років, звали його Леонардо Глас , у нього була дочка від першого шлюбу – Ванесса Глас , вона була старша за мене на 2 роки. Але ми з нею дуже потоваришували, тому що я завжди хотіла мати сестру і вона теж. Вона була єдиною, хто тоді мене розумів і підтримував. У нього була велика комерційна фірма «GLAS.CO .» тому він вирішив, що мені треба вчитися на економічному факультеті, як і його дочці, щоб потім ми обидві могли працювати з ним у його фірмі. Мати, звичайно, була цьому дуже рада, тому що я, таким чином, буду забезпечена, і маю все, що я захочу. Я, звичайно, цього не хотіла, мені це зовсім не подобалося, але вибору у мене не було.

Через 2 роки, коли закінчила школу, мене відправили вчитися (мені було тоді 18 років). Я була рада, що їду з цього будинку, і не бачитиму свою нову матір.

Хоч і була тоді підлітком, і я мав складний період, і я не змогла змиритися тим, що моя мати творила. Додому я притиснула тільки на свята та канікули, намагалася бути з ними менше і рідше.

Вчилися ми з Ванессою у різних університетах, але в одному місті. Вона хоч пішла раніше за мене на 2 роки до університету, але закінчила в той же час, що і я, тому що у мне навчання було коротше.

За час навчання я потоваришувала з одним дівчиськом, з моєї групи, вона була з того самого міста, що і я, і з багатою сім'ї, як і я вже, а потім ще й жили в одній кімнаті в гуртожиток, ось пощастило. Її звали Крістіна Вайт. Після закінчення навчання ми вирішили, що продовжуватимемо дружити і далі.

І ось через 5 років я отримала цей довгоочікуваний диплом (на сьогодні мені було 23 роки). Після отримання диплома, добре це все, зазначивши, і після, один день, відійшовши від цієї веселощів, ми з Крістіною поїхали кожна до себе додому, але домовилися потім зателефонувати і побачитися. Я нікому не казала, що приїду. Хотіла всіх здивувати та зробити сюрприз. І в мене це сталося.

********************

Наш час. Саманта

Приїхавши на станцію, я одразу взяла таксі, сказавши адресу, що ми поїхали. Дорогою я дивилася у вікно і бачила вогні вечірнього рідного міста, в якому я була, як мені здавалося давно, але нічого не змінилося за цей час. І ось стоячи перед своїм будинком, у вікнах якого горіло світло, я була в джинсах, зеленій блузці, волосся зібране в хвіст, у балетках, не любила я в поїздці їхати у високих підборах.

І зробивши глибокий вдих, я зателефонувала в дверний звінок. Двері відчинила мені, на диво, моя зведена сестра Ванесса, яка була в шоці. Коли вона все зрозуміла, що це їй не здається, і я реально приїхала і стою перед нею, вона сказала:

- Саманта? це правда, ти?

- так, як бачиш Ванесса!

- О боже, Саманта. Це правда, ти! Чому ти нічого не сказала заздалегідь, я тебе зустріла б!

І потім міцно обійняла мене, на що я відповіла:

- Привіт Ванесса, та я хотіла сюрприз зробити, як кажуть  в таких випадках - СЮПРИЗ!

- ох, Саманта ....

- Як ти Ванесса?

- Нормально, ох, проходь, скажу у тебе вийшло, зробити сюрприз, я так рада тобі Сем!