Глава 17 або чим далі в ліс — тим більше... павутиння

Через деякий час ми зібрались разом. Точніше, нас зібрав Шкафандр і сказав, що ми підемо підтягувати рівень в павучих печерах. Дорога, загалом, нічим особливим не запам'яталась. Звичайна широка стежка в лісі. Та й печери, до яких ми вийшли теж похвалитись екстраординарністю не могли. Звичайні собі чорні з діамантовим відблиском гори, подекуди завислі в повітрі. Кожна з печер в них була майже повністю в павутинні, так що пройти через нього не торкнувшись стає проблемою.

— Отже, ось воно. Так, умови не люкс, але досвіду поприпідняти тут можна швидко. При цьому й по грошам теж має вийти непогано, адже навіть з найслабших павуків тут можна видобути отруту, а банки для неї ваш покірний слуга взяти не забув, яка є інгредієнтом, серед іншого, будівельного клею який НПС та клани скупляють в величезних масштабах. А більші павуки теж присутні. В глибини цього місця навіть найсерйозніші об'єднання рейди збирають. Завтра, наприклад, сюди піде клан Недрімотних. Тож уперед, тільки павутину сильно не чіпайте, відстає погано. — наш карликовий ініціатор подорожі ввів нас у курс справи.

— То може просто хай Иша жбурне свою кульочку в бік печери й там все згорить? Краще так ніж з цими членистоногими мати справу, хехе {хух, добре хоч Зубатого Либоклика не треба підписувати через його слово-паразит (це ж слово?)}.

— Тримай факел, спробуй підпалити павутину. Можемо навіть з групи вийти, щоб тобі весь досвід вийшов. — ТумБочка чомусь вирішив, що досвід треба лише асасину. Я цим не задоволений, але хай вже так. Зараз цей руйнівник командної роботи передавав підпалений факел левітуючому шолому.

Ось він підносить факел до павутиння... Й щось схоже на руку з вищезгаданого матеріалу видирає в бідного вбивці древній прилад освітлення, а з цим і сподівання на легкий досвід. Далі йде стрімкий удар факелом, який навіть підпалює одяг нашому герою, але останній оперативно гасить все що треба погасити й ретирується до нас.

— Як бачиш, павутину тут так часто підпалювали, що вона отримала певні зачатки розуму й починає активно протидіяти спробам провести на ній реакцію горіння. Але навіть якщо спробувати магію, тут в цього плетіння спротив до вогню майже стовідсотковий.

— Стривайте, а якщо сюди закинути Йорика? — здається, в мене народився ще один план. Я стаю багатодітним батьком-одинаком для цих планів уже...

— І як ти це плануєш зробити? — спробував урезонити мене Либоклик.

— Ну, Шкаф казав про рейд завтра. Рейд не буде витрачати час на дорогу й відкриє портал прямо десь в печері, де вже буде треба весь склад. Якби його туди викинути... — наш доктор дозволила плану не розділити участь факела (загрузання в павутині).

— Портал сам в замку. Але я знаю де можна дістати артефакт, щоб переналаштувати стаціонарний портал. — поспішив додати, а потім одразу й зняти зауваження Шкафандр.

— Загалом, я міг би під невидимістю туди штовхнути Йорика. Але треба перейняти його біля порталу.

— Можна, загалом, і без цього обійтись. Насправді поки що, стаціонарні портали не зовсім стаціонарні, вони працюють коли прямо під ними спеціальний артефакт. Обидві конструкції досить важкі, але під закляттям зменшення ваги ми з Шкафом зможемо нести. Замаскуємось під інженерів, що переносять портал, а коли Йорик пройде повз — жбурнемо артефакт під портал. Охх, це найгірший план що я чув, але спробувати можна. — Тум поставив крапку в створенні плану.