Розділ1

 Чому ми всі так любимо літо? Чому так чекаємо на нього? Місяцями збираємо кошти на довгоочікувану відпустку, аби тільки поніжитися десь далеко від дому на тепленькому пісочку. Пошвидше поринути у вирій незабутніх відчуттів, не задумуючись про завтрашній день. Коротче кажучи - взяти від чудової пори року все і навіть більше.

Прекрасно! Чудово!!! Нічого додати. 
Але мало хто думав у своєму житті про те, а якщо б літо кудись зникло? Зникло, перестало бути, існувати і все. Ніхто не задумувався над цим? Ніколи? А дарма!  Сонце не вічне, скажу я вам. І рано чи пізно доведеться попрощатися з його теплими промінчиками. Уявіть на хвилинку, що Сонце перестало дарувати нам те тепло до якого ми всі так звикли. Звичайно люди на землі пристосувалися б до таких умов! І швидко б знайши вихід з ситуації. 
На Землі було б багато побудованих теплиць, де люди могли вирощувати різноманітну їжу. Спеціальні кімнати, які доречі і зараз існують, де людина може в холодну пору року насолодитися приємним сонячним теплом та засмагати, засмагати, засмагати. І ще існує багато причин для того  щоб вважати, що людина змогла б пристосуватися до будь яких умов. 
" Ну гаразд" - скажете Ви. А де нам брати енергію на те, щоб замінити Сонце? Хіба не висмоктуючи Матінку Землю!? - І Ви звичайно праві. А от на скільки нам вистачить цих ресурсів ми зараз порахуємо. Ні!!! Рахувати зараз ми не будемо. Нехай цим займаються люди з відповідними професіями. А в нас з вами зараз інша тема! Сонце! 
І от уявімо. На Землі 3033 рік від Різдва Хрестового. Їі зігріває Сонце. Та не те Сонце, яке гріло близько тисячі років тому. Це штучний, так би мовити супутник, який кружляє по орбіті і виконує покладену на нього роботу. Звичайно такий супутник тепла, назвімо його так, не один в космосі. Їх близько тисячі. І кожен має раніше заданий маршрут, по якому і рухається. Температуру на Землі люди тепер можуть регулювати самостійно. Немає дуже спекотних днів, а якщо таке і сталося, то людина швидко відрегулює температуру повітря. Даючи команду на головний теплий супутник за допомогою комп'ютерних програм. 
Якщо з якихось причин супутник виходить з ладу, то його міняють на інший, вже новіший і досконаліший звісно. Старий дарувач тепла йде на утелизацію. А якщо його деталі не критично пошкоджені, то він відправляється прямісінько до механічків. Які його по можливості приводять до ладу і дарувач тепла знову готовий замінити в потрібний момент свого " побратима". 
" Механічки" - це кіборги, які створені людиною по своїй подобі. Вони запрограмовані ремонтувати пошкоджених супутників, та працювати з дуже гарячими деталями. Які при виходуі зі строю супутника перегріваються в сотні разів сильніше. Для таких робіт й були створені механічки. Кіборг мав дві руки, дві ноги, голову і навіль вуха. Якими чув і відчував усе на багато краще ніж людина. Саме своїми маленькими й гострими вухами роботи відшукували неспрвність у механізмах. Бо навіть їхній найміцніший сплав металів не дозволяв довго знаходитися біля штучного сонця. Навіть зламаного!
Їжі на планеті було також вдосталь. Люди навчилися вирощувати навіть такі культури, про які можна було тільки фантазувати тисячу років тому. Нарешті людина була зайнята чимось корисним. Чимось таким, що приносило користь суспільству. І нарешті перестала думати про безкінченні війни, які колись тримали планету в страхові. Головними пріоритетами стали - нагодувати родину і не замерзнути. Таких правил дотримувалися всі люди на планеті. І кожен намагався як найкраще подбати про свою родину, про близьких, про себе. Звичайно були випадки мародерства та розбою серед населення. Були навіть і вбивства! Та тримачі правопорядку " драси ", так називали колись відому поліцію, швидко справлялися з такими злодіями. У драсів не так і багато було роботи! Люди боялися порушувати закон тому, що кожне порушення приводило злодія до найвищої міри покарання. І встаючи ранком з ліжка людина, в першу чергу, відкривала свій гаджет і повторювала розділи закону. Які знала до манюсіньких дрібничок і намагалася не переступити лінію, яку встановив верховний драс. 
 Для праці в садах і теплицях людина створила ще одного подібного собі робота. Якщо попереднього вона назвала механічком, то цього звали " трудівник 65 ". Чому саме 65? Запитаєте Ви! Мабуть тому, що він був здатний виконувати 65 завдань одночасно. Робот, на відміну від свого попередника, мав довгі ноги та руки, які разів у п'ять перевершували людські за довжиною. Людина зробила кіборга надійним та тим самим мінімілізувала свою ручну працю. 
Ось так! Виходить, що прожити без Сонця все таки можливо! І його користь та тепло людина змогла здобувати маючи гострий розум. Та!!! Якщо Сонце перестало нагрівати Землю! Цікаво, чи зникла ця величезна куля з космічного краєвиходуі Звичайно ні! Вона як і багато років тому вимальовує землянам свою червону кулю. От тільки тепла цієї кулі аж ніяк не вистачає для того, щоб їі промійчики дісталися Землі. Зараз сонце можна порівняти з нічником, який жевріє в темряві. 
Якщо Сонце не жарить як колись, ... угууу... !!! Тоді назріває ось таке запитаннячко. Чи могло б там зародитися життя? Якісь пристосовані до тепла особи. СТВОРІННЯ можливо!
А доки Ви розмірковуєте я поніжуся на тепленькому пісочку, прислухаючись до хвиль, які з шумом розбиваються об скелі. 
- Сьогодні дуже спекотно, - зазначу я ковтаючи кисленькі нотки прохолодного напою. 
Проходячи повз мене команда драсів, яка складалася з чотирьох осіб, вічливо кивнули і я відповів їм схожим кивком. 
- Мабуть у нашого супутника тепла стався якийсь збій!? - зауважив я четвірці при виконанні.  
- Мабуть! - командир групи зупинився і підняв очі догори. Потім не надовго затримав на мені погляд, поправляючи кашкета. І рушив слідом за групою. 
Це літо і справді виявилось дуже спекотним. Літо 3033.