31

Пінна вечірка виявляється не зовсім такою, якою я собі уявляла. І до того, як ми на неї потрапляємо, на Андрія чекає ще одне випробування, через що, незважаючи на моє тверде рішення надати йому самостійно розбиратися з проблемами, мені знову доводиться понервувати.

А починається все з невинного знайомства із двома чоловіками.

Ми Андрієм та дівчатками веселою компанією йдемо по набережній у бік клубу під назвою «Медуза», де й проходить пінна вечірка. Телефон Андрія постійно дзвонить. Його друзі потрапили на цій самій вечірці до якоїсь заварушки, хтось на когось наїхав. Андрій, вмить прийнявши стурбований і серйозний вигляд, вирушає до них на виручку. Нас просить дочекатися його дзвінка і погуляти поки що по набережній.

- Ой, люди, ну який би це був ідеальний вечір без справжньої бійки? - жартую я, а в самої на душі шкребуть кішки. Хто зна, чим там усе скінчиться. Андрій надто гарний, щоб битися. І я тільки-но почала насолоджуватися спілкуванням з ним у невимушеній обстановці, під дією алкоголю. І ось – втік на розбірки. Як же це… по-хлоп'ячому! Це вам не тридцятирічні чоловіки, які намагаються все вирішити переговорами, бо кулаками вже ліньки махати. Ні, я, звісно, проти насильства. Але ж я за романтику.

Ми з дівчатами, не поспішаючи, прогулюємося і, знічев'я, розглядаємо весь цей вихор молоді, що крутиться навколо нас. Надмірно високі молоді блондинки під руку з вгодованими зрілими або навіть літніми чоловіками, хіпстери в окулярах з товстою кольоровою оправою та сумками через плече, що бовтаються десь у районі колін, ординарні чоловіки у гумових сланцях під боксери. Зустрічаються навіть жінки у прямих до коліна джинсових спідницях, які то виходять з моди, то повертаються – і не встежиш, а деякі унікуми навіть виперлися «мооднічати» у футболках із написом «Єгипет – Шарм-ель-шейх».

- Дивіться, яка пані у зеленій сукні! Це ж Ів Сен Лоран? – показую я рукою на струнку руденьку дівчину. – Уявляю, скільки вона відвалила за таку обновку.

- Ти думаєш, вона сама собі його купила? – хмикає Мілана.

Аліса любовно погладжує поділ своєї сукні з рюшею.

- Дівчатка, а хтось ось так само дивиться на нас, таких гарних, у таких модних сукнях, і каже те саме.

Ми сміємося, і наш сміх привертає увагу чоловіка, що проходить повз.

- Доброго вечора, дівчата. Як настрій? - звертається він до нас, зупинившись у двох кроках, але не підходячи ближче. Просто вирішив закинути вудку на удачу, вирішую я.

Чоловік не дуже красивий, фігура його далека від спортивної. Просто звичайний чоловік, середнього зросту, чорнявий, з залисинами, що ледь намітилися. Але його великі риси обличчя і надто показово дорогий одяг у поєднанні з самовпевненим виглядом і нудьгуючим поглядом відразу переносять його в категорію «видних» та таких, що типу заслуговують на увагу. Фінансова забезпеченість незнайомця надто очевидна. Про неї в його зовнішності кричить все, особливо товстий золотий ланцюжок на шиї та металевий годинник на руці.

Мої подруги миттю надихаються. Ми втрьох окидаємо поглядом дорогі бежеві штани, що ідеально сидять на чоловікові, блискучі гостроносі туфлі з крокодилової шкіри. Доповнює цей кричащий ансамбль шовкова сорочка з хитромудрим яскравим принтом, що включає три кольори - бежевий, чорний і помаранчевий. Ця сорочка – просто витвір мистецтва. Мені навіть стає цікаво хто дизайнер.

- Настрій танцювальний, – із чарівною усмішкою відповідає йому Мілана.

- А у вас як настрій? - підхоплює Аліса, поправляючи зачіску.

Я ж мовчки дивлюся на новий об'єкт уваги подруг, гадаючи, чи є йому вже сорок.

- Чудовий літній вечір, який може бути настрій? - зі смішком говорить чоловік. Його великі чорні очі при цьому дуже чіпко і уважно оглядають кожну з нас. Судячи з виразу його обличчя, оцінка його склала десь вісімку за десятибальною шкалою. Напевно, тому що ми не маємо головних атрибутів дівчини забезпеченого чоловіка – ніг від самих вух, зросту від 180 сантиметрів та губ завбільшки з подушку.

- Так, настрій має бути просто чудовим, – киває Мілана.

Тут до нашого співрозмовника підходить ще один чоловік. Зовні вони обоє дуже схожі. Знову прибулий одягнений так само дорого, і такий самий посередній у всьому іншому. Тільки риси його обличчя дрібніші, а залисини помітніші.

- Ед, дивись, які дівчата! Ще й із чудовим настроєм! – каже другові наш незнайомець, багатозначно переглянувшись з ним, не особливо це й приховуючи.

- Доброго вечора, дівчата! – одразу привітно вимовляє друг. - Давайте знайомитися!

І починається. Я сумно дивлюся на цей звичний вітальний танець з безліччю безглуздих усмішок, кривляннь, пустого сміху і швидкого, не відходячи від каси, визначення, хто з ким стає в пару. Так, на жаль, дорослі, а тим паче забезпечені чоловіки знайомляться саме так. Роками відпрацьований набір фраз, компліментів, речень. Все вимовляється автоматично і, за великим рахунком, нічого не означає. Плюс ми ще й на курорті. Усі знають, до чого веде таке знайомство. Чоловіки поведуть дівчат потанцювати - заплатять при цьому за вхід та коктейлі. Потім, можливо, запросять на вечерю до ресторану, або одразу до себе у гості. Кількість витрачених при цьому грошей залежить від віку, краси та амбіцій дівчини. Але результат майже завжди однаковий. У дорослих поняття дуже прості, тим паче на відпочинку – якщо жінка пішла з чоловіком до клубу чи ресторану за його рахунок, то закінчити вечір має у його номері. І, як-то кажуть, нічого особистого. Це вам не дев'ятнадцятирічний студент із чистим поглядом та теорією про стосунки без сексу.

Все це проноситься в моїй голові в одну мить, поки перший чоловік представляється Артуром, а його друг - Едуардом. Стандартні кодові імена для більшості таких дружків, які приїздять на курорти відпочити в компанії симпатичних дівчат.

- Дуже приємно. Аліса.

- А я Мілана.

Чоловіки знову переглядаються. Вони явно думають, що й у дівчаток імена підставні – надто гарні й рідкісні.