Справу закрито! (Або майже... )

Таємниця “привида” була повністю розкрита. Фермер Василь визнав свою провину, капітан Буряк отримав море слави, хоч і не зовсім усвідомив, як зважився на звитягу, а слідопити — Максим, Соломія, Тимко і Іван — стали місцевими героями. Вони щиро раділи, що змогли подарувати селу спокій і повернути нормальне життя, сповнене концертів, спокою і солодкого меду.

Святкування на майданчику під дубом було як фінальний акорд справжньої вистави. Люди співали, дитячі голоси лунали між старими будинками, пиріжки смакували так, ніби знайшлися нові історії в кожному крихтки. Але справжнє щастя — коли ти розумієш, що твоя праця важлива навіть тоді, коли зникає сенс боротьби.

Проте Шпилі не могли залишитися в спокої надовго. У повітрі примарно відчувався аромат липового меду, тремтів в очах сусідів при згадці про зниклі бочки пасічника Степана. Це була нова таємниця, яку не можна було ігнорувати — і вже час перебувати в стані вишкрібаючого інтересу.

Нова справа розгортається перед ними, мов напіввідкрита двері: невідомі сліди, можливі злодії, можливо, навіть… бандити, про яких міркував Іван, хоч комбінована теорія з повітряною кулею лікувала серйозність пригоди гумором. І хоча люди вже думають, що слідопити заслужили перепочинок, вони знають одну річ: у Шпилях спокій — це лише тимчасова перерва між випробуваннями. І ця перерва знову добігла кінця.

 НОВИЙ ДЕНЬ – НОВА СПРАВА! 

І хоча вони могли б лінувато втягнути плечима і сказати: “Нехай хтось інший цим займеться,” — усі до єдиного зрозуміли: справжня пригода починається саме, коли ти повертаєшся до роботи. Особливо, якщо за квартирою зник мед або якщо хтось чекає на них у лісі зі справжнім секретом.

Слідопити отримали підтвердження — бути героями в Шпилях означає не припиняти діяти. Вони побачили, як легко зникнути можуть не лише медові бочки, а й самі межі справедливості. І вони готові спіймати наступну загадку, дослідити лісовий слід і знайти правду — навіть якщо для цього доведеться розібратися з міжнародними бандитами або з драконами у бджолиних вуликах.

Таким чином, справу можна оголосити закритою — але лише умовно. Бо головне завдання слідопитів — це тримати очі відкритими. Бо у Шпилях вже зникає навіть не мед, а моменти спокою. А щоб знайти їх — треба йти далі.

СПРАВУ ЗАКРИТО! …але ненадовго.