Несподівані наслідки

Усі завмерли.

…
…
…

Нічого не сталося.

— Ой, ну нічого собі, яка несподіванка! — саркастично пробурмотів Іван, заклавши руки за спину, ніби саме він зараз має давати офіційний коментар від імені міністерства паранормальних справ.

Буряк не здався. У його очах палав вогонь, як у того, хто вже втратив півдня на марні збори і не збирається йти додому без бодай одного вигнаного духа.

— Добре, план “Часник” у дію! — проголосив він, дістаючи з кишені чесно вкрадений із сільської їдальні зубчик.

Він узяв перший часниковий “снаряд” і, ніби проводив стародавній ритуал, кинув його на сцену.

Часник впав…
Покотився…
І раптом — БАЦ!

Бублик, що весь цей час тихо спостерігав за цим цирком із підвіконня, злетів у повітря, мов бойовий леопард у стані бойової тривоги, і схопив зубчик просто в повітрі. Приземлення було бездоганне. Кіт гордо впав на сцену і з переможним:

— МЯЯЯУ! — оголосив, що саме він тепер господар цієї операції.

Буряк підстрибнув так, ніби його вдарило струмом. Або принаймні як того, хто щойно зрозумів, що сів на кропиву.

— ЩО ЗА НЕЧИСТА СИЛА?! — вигукнув він, схопившись за дриль, наче збираючись врізати по котові як по старому шкафу.

— Це просто кіт! — кричав Тимко, ледве стримуючи сміх.

— Та це не простий кіт, це ж Бублик! — ще голосніше закричав Іван, показуючи на тварину, як на основного підозрюваного у справі про зникнення ковбаси з холодильника в клубі.

— А це що значить?! — розгублено спитав Буряк, знову дивлячись на кота з підозрою, ніби той щойно визнав себе агентом СБУ.

— Що він міг це зробити просто назло! — резюмував Іван, хмикнувши.

Буряк сердито глянув на кота, але Бублик, не знітившись, гордо сів на сцені, ніби найвеличніший переможець конкурсу “Кіт року”. Хвіст закрутився кільцем, очі блищали.

— Гаразд! Якщо часник не працює, настав час дриля! — рішуче заявив Буряк, і дриль запрацював із характерним: “Вжжжжжж”.