Неочікувана знахідка

Поки капітан Буряк невтомно тероризував усіх, хто наважувався мати очі, ніс або власну думку, справжнє розслідування тривало.

Слідопити знову зібралися в клубі. Після підвалу, чемодана з костюмами і загадкової записки всі відчували, що нитка веде далі. Але куди?

— Може, він справді зник не випадково? — припустив Тимко, перестрибуючи через старі дошки у закутку сцени.

— Може, він хотів, щоб його знайшли, але так і не дочекався? — задумливо сказала Соломія, тримаючи блокнот і роздивляючись стелю, ніби шукала в штукатурці підказки.

— Або навпаки — він не хотів, щоб його знайшли! — додав Іван, що вже вкотре озирався на всі боки, ніби хтось спостерігав за ними з-за завіси.

Максим зітхнув і зупинився посеред сцени.

— Що б там не було, нам бракує головного — його імені.

— Хм… — Соломія нахилила голову й почала гортати блокнот. Її пальці ковзали по списках, схемах, цитатах, поки вона не зупинилася. — Здається, я знаю, де ми ще не шукали.

Максим підняв брову.

— Тільки не кажи, що на горищі! — простогнав Іван, автоматично прикривши голову.

— Ні, у костюмерній, — відповіла вона, поглянувши на нього з посмішкою, в якій було і натяк на жарт, і виклик.

— Там же нічого немає, окрім старих ганчірок! — буркнув Іван.

— А от давайте подивимося уважніше, — відповіла Соломія. — Ми шукали таємниці, а не шукали очевидного. Може, хтось залишив ім’я не в костюмі, а серед речей.

Іван тихо зітхнув, ніби погоджувався на чергове випробування долі.

— А я що казав… Я вже відчуваю пастку. Якщо не фізичну, то точно психологічну.

І в цей момент Бублик, що до цього сидів на сцені й облизував лапу, повільно підвівся, потягнувся, і рушив у бік костюмерної. Він не поспішав. Але й не вагався.

— Ну все. Якщо він туди йде — щось там є, — пробурмотів Тимко.

Максим і Соломія рушили за котом. Іван, скривившись, пішов за ними, щось бурмочучи про свою “інтуїцію самозбереження, яку ніхто не слухає”.

Костюмерна зустріла їх знайомим запахом пилу, старої тканини й легкого запаху фарби.

Але сьогодні вона здавалася трохи інакшою. Наче щось тут чекало.