"Злочин не пройде!"

Наступного ранку село Шпилі здригнулося не від землетрусу, не від таємничої фігури у вікні клубу, а від нового удару “правоохоронної системи”.

Капітан Григорій Буряк вийшов на центральну площу, втиснув кашкет на лоб, упер руки в боки й урочисто, голосно, з нотками драматизму, заявив:

— Увага! Таємничий незнайомець у клубі — не хто інший, як підступний злочинець!

Баба Варвара, яка саме в цей момент прополювала грядки поруч, не підводячись, спитала:

— А що ви збираєтеся з ним робити?

— Встановити особу! Знайти його! І покарати за всією суворістю закону!

— А якщо це привид? — поцікавився дід Петро, що сидів під липою і мирно споживав пиріжок з капустою.

Капітан закляк. Потім повільно повернувся до нього й втупився, як в основного підозрюваного.

— А якщо це не привид?

— А якщо привид? — не здався дід.

— А якщо не привид?!

— А якщо таки привид?!

У натовпі почали хихотіти.

Капітан напружився.

— А що це ви так активно привидів захищаєте, дід Петре?

— Та я нічого не захищаю. Просто питаю.

— А не підозріло вам, що саме ви це питаєте?!

— Я просто запитав.

— А може, ви щось приховуєте?!

Дід Петро замислився, спокійно відкусив ще шмат пиріжка і сказав:

— Ну, ви ж теж питаєте. Може, ви теж приховуєте?

— ЩО?! — капітан почав червоніти від вух до шийного хребця.

— Ну ви ж питаєте? Питаєте. А значить, приховуєте.

— Я не прихов… Я питаю, бо маю право!

— А я маю пиріжок. Теж маю право.

— ТА ЦЕ НЕ ОДНЕ Й ТЕ САМЕ!

— А хто сказав?

— Це ж ви почали!

— Ну так. А ви підхопили.

— Я не підхоплював!

— Тоді навіщо мені кричите?

— Бо ви… бо ви… підозріло кашляєте!

— ЩО?!

— Я бачив, як ви кашляли! Вчора! Біля клубу!

— Та я просто їв пиріжок!

— Ага! Якраз тоді, коли зайшла мова про привида!

— Так співпало!

— Нічого просто так не співпадає! — гримнув капітан, вказавши пальцем на діда, наче той — міжнародний шпигун.

— То що, тепер мене судити за кашель?

— Саме так!

— І за пиріжок, може?

— Можливо!

— То хоч допечу ще партію, перш ніж посадите?

У натовпі вже відкрито реготали.

І капітан, з виразом “так, я щойно програв дебати пенсіонерові з пиріжком”, урочисто, з виразом вселенського правосуддя, проголосив:

— Дід Петро — головний підозрюваний!

А дід тільки зітхнув, доїв пиріжок і пробурмотів:

— То я тепер ще й знаменитість…