"Сідаючи грати з дияволом у карти за один стіл — ти завжди граєш на його боці."
Максим прокинувся о 7:23.
Це був ідеальний час. Він завжди прокидався о 7:23. Його тіло навчилося відчувати правильний момент. Фаза швидкого сну завершувалася. Організм був готовий до нового дня. Максим пишався цим. Він навчився чути себе.
Розумний браслет на зап'ясті м'яко вібрував. Одна коротка пульсація. Ледь помітна. Максим її не помічав. Він думав, що прокидається сам.
Екран біля ліжка загорівся приглушеним світлом.
"Доброго ранку, Максиме! Сьогодні чудовий день для продуктивності. Якість сну: 7.8/10. Рекомендований початок дня: 7:23."
Сім і вісім. Хороший показник. Вчора було сім і шість. Максим усміхнувся. Він добре виспався. Система підтверджувала це цифрами.
Температура в кімнаті була рівно 21.5°C. Не жарко. Не холодно. Ідеально. Термостат відрегулював її вночі, аналізуючи фази сну та рухи тіла. Максим цього не знав. Він думав, що просто добре підібрав налаштування колись давно.
Світло посилювалося поступово. Імітація світанку. М'який перехід від темряви до яскравості за сімнадцять хвилин. Очі не напружувалися. Настрій був чудовим. На екрані з'явився список завдань на день:
— Координаційна нарада в редакції, 9:00
— Обробка матеріалу (енергетика), до 14:00
— Зустріч із джерелом, 16:30
— Форум "Демократія без кордонів", 19:00.
Система піклувалася про нього. Щоранку вона нагадувала, що він живе в найкращому з можливих світів.
Полиця у ванній вміщувала сорок сім гелів для душу.
Максим зупинявся перед нею щоранку. Це був ритуал вибору. Доказ свободи. Він читав етикетки, зважував варіанти, приймав рішення. Сьогодні він вибирав між цитрусовими, морськими та деревними ароматами.
Максим обрав "Свіжість ранку". Цитрусові бадьорили. Давали енергію. Сьогодні потрібна була бадьорість. Планерка. Форум увечері. Продуктивний день.
Максим відкрив воду. Температура фактично миттєво стала ідеальною. 38.5°C. Він не крутив регулятори. Система пам'ятала. Система знала його вподобання.
Зубна щітка увімкнулася автоматично. Дві хвилини тридцять секунд. Штучний інтелект відстежував техніку чищення. Тиск на ясна. Охоплення поверхні. Ефективність. На екрані щітки загорялася зелена галочка, коли все було правильно.
Максим чистив зуби правильно. Система його навчила. Він навіть не пам'ятав, коли навчився. Здавалося, він завжди вмів.
Виходячи з ванної, він думав: "Добре, що живу в країні, де є вибір. Не те що у “Східній Імперії” було." Там було одне єдине мило з запахом хлорки на всі випадки життя. Одна паста зі смаком відчаю.
Розумна шафа чекала на нього в спальні. Дверцята відчинилися автоматично. Синя майка зі строгим принтом і джинси лежали зверху, очікуючи його. Синій вселяв довіру.
Сьогодні потрібна довіра. Координаційна нарада. Редактор буде розподіляти завдання. Синій говорив: "Я надійний. Можеш на мене покластися."
Максим обрав її. Одягнув. Ідеально. Він пишався своїм смаком.
Він не знав, що алгоритм проаналізував його календар. Зустрічі. Учасників. Настрій редактора (соціальні мережі, ранкова активність, патерни поведінки). Синій був оптимальним.
Система знала погоду. Вологість. Імовірність дощу. Маршрут пересування. Температуру в офісі редакції. Вона підбирала одяг з точністю до міліметра соціального враження.
Максим подивився на себе в дзеркало.
"Персоналізований гардеробний асистент" (так називалася функція шафи) був на висоті. Максим читав про це в рекламі. Слово "асистент" йому дуже імпонувало. Воно означало допомогу. Турботу. Партнерство.
На кухні на нього чекав розумний холодильник.
Екран на дверцятах показував три варіанти сніданку:
— Варіант А: Вівсяна каша з чорницею та насінням чіа. Зелений смузі з яблуком і шпинатом. Калорійність: 420. Білки: 18 г. Корисність: 9.2/10.
— Варіант Б: Яєчня з беконом і тостами. Апельсиновий сік. Калорійність: 680. Білки: 28 г. Корисність: 6.1/10.
— Варіант В: Сир з медом і горіхами. Чорна кава. Калорійність: 380. Білки: 32 г. Корисність: 8.7/10.
Максим обрав варіант А. Вівсянка. Смузі. Здорове харчування. Він піклувався про себе.
Кавомашина вже гуділа. Готувала капучино. Подвійна порція еспресо, 150 мл молока, пишна пінка. Максим навіть не натискав кнопку. Машина "передбачила" його побажання на сьогодні. Вона аналізувала час. Майбутнє навантаження. Рівень кортизолу в організмі (браслет передавав дані). Кофеїн був потрібен.
Екран над столом показував ранкові новини:
"Індекс щастя громадян досяг рекордних 8.9 з 10 можливих. Опитування показало: 94% населення задоволені якістю життя. Система персоналізованих рекомендацій працює ефективно. Громадяни відчувають турботу."
Максим завзято жував вівсянку і дивився на цифри. 8.9. Високий показник. Він сам поставив би собі 8.5. Значить, інші щасливіші. Значить, у країни все добре.
Голос системи пролунав із динаміка:
"Максиме, рекомендую додати в кашу насіння чіа. Ваш рівень омега-3 жирних кислот знижений на 12% відносно оптимального. Насіння чіа в контейнері номер сім, друга полиця."
Максим відкрив контейнер. Додав ложку насіння. Система має рацію. Треба підтримувати баланс. Омега-3 важливі для мозку. Для пам'яті. Для роботи.
Він думав, як добре, що технології допомагають людям бути здоровими. Раніше люди їли що попало. Хворіли. Вмирали рано. Зараз у кожного був персональний дієтолог. Безкоштовний. Вбудований у холодильник.
Технологічний прогрес. Демократизація медицини. Турбота держави про громадян.
Максим допив смузі. Калорії враховані. Баланс відновлений. Організм готовий до продуктивності.
Таксі чекало біля під'їзду. Двері відчинилися автоматично. Максим сів на заднє сидіння.
Екран привітав його:
#301 в Фантастика
#34 в Антиутопія
#45 в Не художня література
антиутопія, імітаційна демократія, журналістське розслідування
Відредаговано: 26.09.2026