ГЛАВА 8

Христина

Після тог як вони пішли, я реально не знала, що мені тепер робити. З одного боку, співпраця з ними це добре, але лише для ордену, а не для мене. І як на мене я б їх взагалі не бачила б. Але ось те, що вони, як і раніше, хочуть мене отримати це мене добило, але про це я вирішила зараз не думати, а залишити це все хоча б до ранку, зараз я була дуже сильно втомлена для всього цього, тому відразу лягла спати..

Вранці, зустрівшись у моєму кабінеті з Мартою, вона відразу  сказала:

- як ти?

- нормально

- щось не схоже

- просто повір, у мене все добре..

- сестро не бреши мені…

- я вчора була в ордені

- І?

- викликали мене і цих двох

- І?

- орден стурбовані про те, що коїться, дали цим двом тиждень щоб вони вивчили цю проблему і вжили заходів і через тиждень доповіли

- а ти?

- а я маю це проконтролювати

- а вони.... Ну про тебе і..

- ага, знають.. і про те, що я тепер типу дізналася хто і вони

- і що тепер ?

- навіть думати про це не хочу

- Чому?

- Тому що Марта,  вони не кинули ідею отримати мене, ну точніше хтось із них, я для них немов трофей

- та НУ!

- на жаль так

- І що будеш із цим робити?

- не знаю поки що треба з чужинцями вирішити, а потім особисте

- ну,тут вирішуй  сама

- дякую Марто

- просто будь обережна, це все, що я прошу

- Буду

- дякую Кріс

- і тобі Марта

І ми обнялися, і вона пішла, а я зайнялася справами і поїхала додому. Після вечері заснула, як убита. І цього разу мені снилося щось нове, я була в темному лісі і кудись бігла і мене переслідували, хто не знаю. Я бігла доки не побачила будинок, великий схожий на замок, і не обмірковуючи забігла всередину, зачинила двері на замок і як притягнута магнітом пішла на дах враховуючи що це була типу вежі то був і балкон, там я побачила що була повня, і  біля поруччя балкона просто застигла дивлячись на місяць немов зачарована його  красою. Не знаю, скільки минуло часу, але коли я почула кроки, і обернулася, побачила Єгора Мінського, він підійшов і мовчки, обійняв мене, і ми посміхнулися один одному, далі ми мовчки стояли і дивилися на місяць вже разом і потім знову кроки.

Нестигла я обернутися, як з другого боку біля мене вже стояв Марк. Він узяв мене за руку і Єгор теж зробив так само, ніби заточили мене в ланцюзі не даючи піти, в цей момент я відчувала, що я не одна, що ми немов одне ціле, і ми подивилися на місяць який в цей момент перетворився з білого на темно-червоний і потім став блакитного кольору... як зараз...

І на цьому моменті я прокинулася, а своїй кімнаті, у своєму ліжку в холодному поті. Господи ну наснився ж таке! Це вперше після того самого кошмару все життя, але що все це означає? Очевидно, що хорошого мало і, мабуть, не буде мені спокою з цими двома. Гаразд, хер із ними ще рано про цей сон подумаю вранці, а зараз ще спати, і незабаром я справді заснула і цього разу спокійною і без кошмару.

Вранці було таке почуття, ніби я всю ніч займалася в спортзалі, втома була жахливою. До вечора якось дотянула а далі хотілося відволіктися від цього всього, і вирішила піти до свого улюбленого парку. Щоб спокійно подумати, що робити далі як вирішити проблему з вбивством дівчат знайти вбивцю, а головне витримати цих двох поруч, або послати обох або вибрати одного. Словом із цими думками я не помітила, як опинилася серед вечора біля озера у парку. Тільки хотіла насолодитися тишею як почула що не одна, і потім  голос

- Знову гуляємо в темряві та на самоті?

- А ти знову стежиш за мною Мінський?

- ні просто ти ж знаєш це і моє улюблене місце.

- Можливо, але ти сюди приходиш саме тоді, коли тут я!

- ну пару разів збіглося ще не означає що тебе переслідую Христина

- Чого ти хочеш Мінський?

- Може поговорити?

- про що?

- про справу звісно чи хочеш можемо про інше

- Про що це інше?

- про твій вибір мила.

І не дивлячись на нього, а на відображення місяця у воді і сказала:

- Навіщо я тобі потрібна Мінський?

І він сів поруч узяв за руку я подивилася на його руку, але свою не прибрала, і як на вампіра рука до нього була теплою, і тоді сказав:

- Ти мені подобаєшся Христина з першого погляду коли тебе побачив у моєму ресторані.

- дуже цікаво..

- розумієш у кожного вампіра є його суджена і не важливо хто вона людина або одна з нас навіть були випадки що вона опинялася з роду  вовків.

-  я це знаю

- і ось 10 років  кожен повний місяць мені снитися один і той самий сон, чому я не знаю