8

- А де це таке питання було? Хто це у нас любить поритися у чужій спідній білизні? - Щось я сумніваюся, що серед цього потоку звинувачень та лайливих слів хтось справді поцікавився моїм особистим життям. А якщо так і трапилося, то це питання точно було поставлено з певною метою. Типу як, а чи ця "лахудра" не збирається захопити в полон нашого красунчика? Судячи з усього, ці всі дівчата та жінки бачили у мені конкурентку з якогось переляку, тож хотіли промацати ґрунт задля подальших дій. Має відносини - окей, не будемо рубати голову з плечей, нехай ще куріпка поживе на цьому світі. Немає відносин - я вже прекрасно чую, як гострять сокиру за допомогою якої мене будуть страчувати.

- Та десь тут було в чаті, зараз вже не реально буде знайти, бо наші друзі сьогодні надзвичайно активні, - ну щодо мегаактивності користувачів на цій сторінці я не мала ніяких сумнівів, бо чат не зупинявся ні на секунди й летів з величезною швидкість вниз приховуючи купу "компліментів" на мою адресу, а от щодо реальності існування саме ТАКОГО питання у мене виникали певні сумніви.

- Так, я у стосунках, - такою відповіддю я одразу потрапляла у дві цілі. Перша - я заспокоювала той курник в чаті, котрий так розійшовся, що був готовий голову зламати, але захистити свого півня перед іншими куропатками. Друга - я звичайно не впевнена, але чомусь мені здається, що це питання цікавило саме хлопця. Що саме він поставив це питання прикриваючись тим, ніби його поставили в чаті. Там було купа інших питань, але він вибрав саме це... Чому? Таким чином проявляв інтерес не своїх глядачів, а свій власний? Але... Нащо? З якою метою?

- Як звати твого хлопця? Чи нареченого? - Олівер тут же поставив чергове питання, а я почала себе відчувати ніби на детекторі брехні. Здавалося, що хлопець може відчути мої колихання серця чи то ускладнене дихання і таким чином зрозуміти, що я йому безбожно брешу.

- Валера, - я на такому кріслі "правди" ніколи не сиділа, але бачила деякі програми, де людей перевіряли на їхню щирість, і, як на мене, то головним там було довго не роздумувати, бо той апарат починає крутити свій заржавілий організм і сприймає вашу мовчазність за сумніви. Тож тут без сумнівів, мій коханий Валера, моє сонечко, моя ластівочка, моя безмежне кохання.

- Валера? - Чорт, ну я ж не запнулася, не задумалася над відповіддю, тоді чому цей біг-бос дивиться на мене так підозріло, а на його устах грає легенька усмішка?

- Так, Валера, а що вас не влаштовує, Олівере..., - ось паскудство, а я ж не знаю навіть його по батькові. Хлопець трішки старший за мене, навіть якщо і керівник, але ми ніби відразу окреслили все таким чином, що звертаємося один до одного на "ти". А це черговий привід дати зерна для роздумів цим пернатим у чаті. - Олівере.

- Та ні, все влаштовує, Валера так Валера, - фух, ніби-то пронесло, хлопець відвернувся до екрана телефону, щоб почитати ще того бруду, котрий лився як з відра на мою бідненьку голівоньку, - а скільки ж йому років? Де ви познайомилися? Плануєте весілля?

Я злегка заспокоїлася, вважала, що Олівер від мене відстане з цими розпитуваннями, дівчата хоч і лили бруд, але вони по ту сторону екрана, як тут Остапа понесло. І понесло конкретно.

- А можливо мені ще розповісти більш відверті подробиці? Ну там, наприклад, скільки зближень у мене є з Валерою за день, коли і як довго? Така інформація нашу улюблену публіку не цікавить? - Хоча мені вже настільки було плювати наразі на цю публіку, що я готова була впитися кігтями в об'єкт їхніх зітхань і мокрого одягу. Цей нахаба переходив всі межі й тепер вже не залишалося ніяких сумнівів, що ці всі питання цікавили саме його, а не тих прихильниць, котрі наразі були присутні в прямому ефірі. Олівер спалився, і це прекрасно знав він, це знала я, і підозрюю куріпочки теж про це підозрювали. Не настільки ж вони відбиті, якщо змогли пальчиком тицьнути саме на той акаунт, на котрий їм потрібно було тицьнути.

- О, супер, думаю це буде доволі цікаво почути нашій аудиторії, - хлопець взагалі не збентежився, начебто й очікував такого сплеску емоцій від мене, - але цю цікаву інформацію перенесемо вже на наступний ефір, а наразі всім дякую за запитання і до зустрічі. Всім кохання.

Тут же закрив акаунт, вимкнув мобільний телефон та пішов до свого стільчика, на котрому спочивала його дупа, поки я не появилася в цьому кабінеті. Ось так от спокійно, ніби-то нічого не трапилося і все тіп-топ.

А я так і залишилася стовбичити на одному місці та тупо витріщалася на хлопця. Це що таке було? Що, чорт забирай, це було? Хтось мені пояснить?

- Кріс, щось ще? - Олівер взявся розглядати якісь документи, тож коли підійняв свій погляд, то не усвідомив чому я й надалі тут знаходжуся. Таке враження, начебто не він мене сюди викликав, а я його.

- Це що... таке... було? - Я не могла відразу ж сформулювати своє невеличке питання, тож довелося по слову витягувати з себе та очікувати відповіді. Якщо вона взагалі буде.

- Як це що? Ти почала відпрацьовувати свій борг. І, мушу визнати, доволі професіонально з цим впоралася...

- Тобто? Яким це чином відпрацьовувати? - Я ні чорта не розуміла, про що Олівер говорить. Відпрацьовувати? Це я буду стічною ямою, в яку будуть зливати всі помиї чи що? Адже судячи з реакції аудиторії на цьому акаунті, то саме до цього мені й варто готуватися. 

- Кріс, я звичайно все розумію, дідусь в лікарні, ти пережила стрес, і все таке, але давай вже вмикай голову, окей? - Ага, а тут схоже ще один пасажир затесався в ту компанію, яка з задоволенням буде кидати у мене лайном. Спершу поставив мене в незручне становище перед чималою публікою, а тепер ще й має певні скарги на мою голівоньку? - Як ти думаєш, яка аудиторія переважає на спортивному акаунті? Чоловіча чи жіноча?

- Ну...судячи з того, що я побачила в чаті, то явно що жіноча, - прикусимо язичка щодо того, що хтось вчора був допитливою дівчиною і пхав свого носа туди, куди не варто. Адже якщо навіть одним оком кинути на особисті повідомлення в цьому самому акаунті, то там в основному дівчата та жінки. Я на пальцях однієї руки можу перерахувати акаунти з головним фото на якому був зображений чоловік. Тож висновок сам по собі напрошується.