ГЛАВА 7

Віктор.

Я сидів у своєму офісі, на 10 му поверсі, з величезними, прозорими вікнами, де було видно вогні всього вечірнього міста, у великому шкіряному кріслі, і пив коньяк, і так я був у світі людей, а Даша… вона була зараз у моєму світі, одна. Так це було важко бути далеко від неї, після того, як тільки знайшовши її, після цих довгих років пошуків, не знаючи як вона, не бачачи її, добре хоч Ерін з нею. Так, я дав їй телефон, але навіть якщо вона і напише, тут я нічого не отримаю, і не зможу їй відповісти. Ще й ця новина, що її хочуть спробувати вбити, це все мене так і змусило, зробити її своєю дружиною не через три дні, а вже завтра. Це ніби  добре для мене, але це буде складно для неї, я розумію це, але…. сподіваюсь, і вона мене зрозуміє, коли знатиме причину. Після того як я допив, я зібрався і пішов на стоянку, далі поїхав у свою квартиру, переодягся в більш зручний одяг, і, відкривши портал, повернувся до свого замку, до своєї кімнати. Хотів дізнатися як Даша, але вирішив не варто, нехай дівчинка відпочине, а сам пішов прогулятися, через кілька годин я повернувся і вирішив хоч годинку подрімати.

Даша.

До ранку я спала, як труп, але виспалася. І ось я встала з ліжка і боса пішла до вікна, з виходом на балкон. Я була в довгій до кісточок нічній сорочці червоного кольору, з великим розрізом на правій нозі до стегна, з розпатланим волоссям, після сну, і ще без косметики. У мене зараз було дуже тривожне почуття, і було страшно від того, що ввечері я стану дружиною Віктора, хоча він і обіцяв захищати мене. І потім побачу, яким він живе життям у моєму світі, і хто він там, а ще більше лякало, що зі мною буде потім, ким я стану. І як не зараз хотілося побачити Віктора, щоб він мене заспокоїв, або просто був поруч. Але я не знала, чи дозволить він мені це, чи захоче цього, як я хочу. І я пішла до столика взяла свій новий подарований ним смарт і написала йому:

- Вік, ми до вечора так і не побачимось?

- а ти цього хочеш?

- Хочу….

- пробач моє кохання, я теж цього дуже хочу, але Ерін цього просто не дозволить….потерпи…. ще трохи і все закінчитись… і  після я буду завжди поруч…. ще встигну набриднути за НАШУ з тобою вічність….

На це я навіть не хотіла відповідати. «Ха, ВІЧНІСТЬ», якби так, але ніхто не міг цього гарантувати, ніхто не знав майбутнього, ніхто не казав, що я таки не помру. Добре що зараз хоч моя сила нова не дошкуляла, мене, і було вже краще, залишилося тільки нудота, і кидало то в холод, то в жар, але це все дрібниці. І я написала:

- а якщо я зараз пошлю всіх нахер, і плювала на всіх і все, і просто увірвусь до тебе зараз, і все, що думаю, тобі висловлю??

- Ти, звичайно, можеш це зробити дівчинка моя .... І я, якщо чесно навіть не буду злитися ... але..

- що Але"?

- Ерін поряд, вона дотримується правил Даша, і вона почує, що ти вийшла зі своєї кімнати, і зрозуміє твій план, тому прошу, потерпи, ще трохи, і потім все зміниться ...

І тут я почула стукіт, і звук відкритих дверей, я навіть не обернулася.

Просто знала що це не Віктор, він надто принциповий, якщо сказав НІ, значить, НІ, і він мав рацію, я навіть би вийти не встигла, мене б ще в дверях, упіймала Ерін.

- Привіт Даш, ти в нормі?

- мммм .... так ...

- Ти вже щось задумала?

- Ні….

- Мій брат тебе вже образив?

- ще ні….

- погане самопочуття?

- ні, все як завжди…

- знаєш, що я скажу Даш…

- Що???

- Ви реально ідеальна пара!

- ти про що?? - І повернулася до неї обличчям, і здивовано подивилася на неї.

- Так, про те, що він зараз  теж, такий же засмучений, як і ти зараз!

- Так?

- ТАК!

- і що це значить?

- Хм .... Не знаю, я так думаю, це ваш з ним зв'язок зростає… і після весілля ви зможете відчувати один одного, ще сильніше… я маю на увазі емоції, і почуття…

- Жартуєш?

- ні, звичайно, це все дуже серйозно Даш…

- а це виправимо?

- Ні .... Поки не проведений ритуал, можливо, зупинити зростання, а після вже ні ...

– я зрозуміла, скажи, він уже тут?

- ага, у себе був… а що?

- І нам із ним не можна?

- Ні Даш. Повір, мені, так потрібно, щоб все було дотримано ... для тебе ж краще ... і звичайно для нього ...

- ага ... я зрозуміла ...

- не злись, це правда необхідно…. І потім ти ще тікати від нього будеш і його безкінечного контролю! Повір мені, він у цьому плані дуже строгий і  інколи перегинає палку! Контролюватиме кожен твій крок!