ГЛАВА 9

Валерія.

Після всього того , що , сталося в лікарні, я поспішала додому, що б переодягнутися, і дуже швидко поїхати, що б мене ніхто не встиг знайти і зупинити. А особливо Кирило. Мені дуже хочеться йому вірити, але я дуже боюся, що він мене зрадить, і розіб'є мені серце, як робили інші, і  завжди, і на цей раз я просто цього не переживу. Прийшовши додому, я отримала повідомлення від Ані і хотіла вже відповісти, але помітила що в квартирі, щось не так, ніби тут хтось був, хоча замок не був зламаний, я тихенько поклала телефон у сумку, зняла піджак і взуття, і вирішила пройтися тихо по квартирі. Пройшовшись швидко і тихо по всіх кімнатах , я нічого і нікого не знайшла, і на кінець пішла в свою спальню переодягнутися, але як тільки я увійшла мене ззаду хтось  сильно вдарив по голові, і я просто впала там де і стояла. Скільки ось так я була, без свідомості, я не знаю. Але коли прокинулася, то зрозуміла що я вже не вдома, сиділа на стільці, і була зв'язана, і в невідомому сирому і темному місці, тут було холодно, і від цього по шкірі бігали мурашки, в цій кімнаті на перший погляд, не було того хто це зробив , принаймні я його відразу не побачила . Я спробувала поворухнутися, але я була дуже міцно зв'язана, що ж він добре постарався гад, і у мене нічого не вийшло , виходить мене викрали, але хто, і навіщо?

Через деякий час , до мене зайшов хтось в масці, мабуть перевірити , чи жива я і прокинулася чи. Я зрозуміла, що це був чоловік. Жінка такої сильної не буває, а ось замовником ще як буває. Але хто він і що йому потрібно від мене я не знала , та й він поки що нічого не сказав. Але потім сказав:

- Ну, що дівонька тепер поговоримо?

Я нічого не могла сказати, у відповідь, так як у мене був закритий рот. І він продовжив:

- значить, так, слухай сюди, і дуже уважно, ТИ подруга зазіхнула на те, що не твоє, а точніше не ТВІЙ, і зробила неправильний вибір, і ти за це заплатиш, ще як заплатиш , і можливо навіть своїм життям , якщо НЕ порозумнішаєш , але враховуючи, що я добрий я дам тобі ще один шанс. Якщо не послухаєш, цього разу, тоді нарікай на себе дівчинка! Зрозуміла? Якщо зрозуміла, кивни!

І я кивнула .

- от і чудово!

Після цього він мене так вдарив по обличчю, що я впала на підлогу разом зі стільцем, до якого була прив'язана, і знову втратила свідомість. Коли я знову прокинулася, я зрозуміла, що пройшов якийсь час, і я була знову одна, мені було дуже страшно. І ще цей монстр досі не пред'явив своїх вимог, і що йому від мене потрібно. Я втратила рахунок часу і вже не знала, скільки годин або днів пройшло, і залишуся, я жива, після цих тортур, і чи шукає мене взагалі хто - небудь. Хоча він  сказав, що дає мені ще один шанс. І що зі мною буде далі. Я подумки навіть готувалася до того, що можу померти.

А тим часом Кирило і Анна в квартирі Лері .

Минуло вже три дні, а вони так і не знайшли Лери , і не змогли з нею зв'язатися . Тоді вони вирішили потрапити в її квартиру, враховуючи, що Анна знала, де запасний ключ, вони відкрили і увійшли. Коли вони зайшли то побачили, що речі Лери все на місці, і навіть телефон був в сумці, але відключений, мабуть сів, і документи, значить, вона нікуди не поїхала, а тільки в спальні все було перевернуто, і вони знайшли плями крові на підлозі біля ліжка. І тепер вони точно були впевнені, що з Лерой, щось трапилося. І Анна сказала:

- Кирило, що нам тепер робити? Ти ж тепер не гірше за мене розумієш, що з нею щось трапилося , правда ? Або може її навіть викрали? Може нам заяву написати в поліцію , її  немає вже три дні !

- Я не знаю Анна, може у неї є якісь  вороги?

- Немає у неї ворогів Кирило! Хіба що це хтось тобі вирішив так помститися , з твоїх колишніх, а страждає вона!

- Ань , про неї , ніхто не знає, ти ж сама знаєш, я її не встиг ні з ким познайомити , і нікому про неї не говорив ! Навіть друзям!

- ну , тоді я не знаю , кому вона взагалі потрібна, що б її викрадати ! Ще й ось так! Господи ...

Анна сиділа на дивані і просто трималася за голову , мало не ридаючи.

- тоді доведеться нам чекати, поки викрадачі, скажуть свої вимоги, по- іншому, ми її не зможемо знайти ...

- але її можуть вудити Кирило ! Або навіть вже вбили .. О, господи! Бідна Лера ...

- ну, я думаю, що вона їм живою більше потрібніше , тому, її точно не вб'ють, поки що ..

Помовчавши хвилину , він продовжив:

- так що , я думаю поки що потрібно зачекати ще трохи, а потім писати заяву ..

- гаразд ...

- а тепер пішли  по домівках нам потрібно відпочити..

- добре Кирило…

І після цієї розмови вони розійшлися по домівках. Але Анна не з далася, вона попросила своїх друзів в допомозі, і якщо вони щось то дізнаються, нехай їй дадуть знати, вони пообіцяли зробити все що зможуть. Навіть знайшла в телефоні Лери, номер Діми, подзвонила і розповіла все як є, він дуже засмутився, але пообіцяв, що теж зробить все що зможе , і він її обов'язково знайде, де б, вона не була, і він робив все що міг . Але цей викрадач зробив все, що б мене було важко знайти. Хоча і тримав мене в дуже, видному місці. Як розумно.

Валерія.

Його тортури не припинялися, ці три дні, я вся була в синцях, але правда в обличчя не бив і той добре, своє тіло я не відчувала вже, воно все затекло, я замерзла від холоду, він мене не годував, не давав, навіть води, це був просто пекло. І найгірше,  я не розуміла, навіщо все це , і чому . Але в один, в один момент або день, він вирішив мене відпустити, або може ті, хто мене шукали , в цей час були близько , і він злякався , я не знаю. Але я у чула, як він говорив комусь по телефону, що пора переходити до наступного етапу плану . Що він мене десь залишить неподалік , нехай все порадіють, що я ще жива, але це ненадовго, і що він буде за мною стежити далі .  Після розмови він підійшов до мене , взяв за горло і сказав: