ГЛАВА 7

Валерія.

Через півгодини і я вже була готова, до нашого першого побачення з Кирилом. Мені ще не вірилося, що я взагалі погодилася на це побачення. Я навіть не знаю, до чого все це дійде і чим закінчитися. Але на цей момент мені було з ним дуже добре. Не знаю, чи залишиться він до ранку зі мною, чи ні, але, у всякому разі, зараз він зі мною , і це головне . І я вирішила, змусити його трохи понервувати, за те, що він сьогодні своїми поцілунками влаштував мені тортури. А потім просто зробив вигляд, що він нічого не робив , і залишив мене голодною. Я одягла саму мою коротку сукню, яка була, що мала дуже спокусливий вигляд, нехай і він помучиться, якщо звичайно, він не зніме його тут з мене і відразу, хоча цього я і хотіла . Зробила вечірній макіяж, волосся  ну зробила просту  укладку і все я була готова.  Вийшовши в коридор, я побачила що, він ще говорив по телефону, як потім виявилося з сестрою, як тільки він мене побачив, у нього пропав дар мови, і він відразу  закінчив свою розмову і підійшов до мене і сказав:  

- Ти що, в цьому збираєшся  йти?

- Так, а тобі щось не подобатися?

- та , мене все влаштовує просто, ця сукня.... вона ...

- так? А що з нею не так?

- просто ти зараз можеш залишитися без неї Лера ... і до вечері ми просто не доберемося ..

- я так і знала, що тобі воно сподобалося ... - з посмішкою сказала я

- так, але ще більше мені сподобатися, коли ти будеш без нього , може навіть зараз ...

У нього були такі очі повні бажання, що я почала переживати, а раптом він і правда зараз, з мене зірве цю сукню, і візьме мене прямо тут, але я вирішила відвернути його увагу і сказати: 

- може, ми вже підемо, а то ми  не встигнемо на твій сюрприз ...

- так-так , пішли ..

Мені було так приємно, що я цей раунд виграла , я була дуже, задоволеною.

Він одягнув своє пальто і допоміг мені на подіти моє , я закрила двері і ми пішли в машин у. Поки ми їхали, він всю дорогу мовчав, я теж вирішила, не злити його , і стала думати про Анну, яка забула про мене. Чим вона там таким займається таким особливим  з вчорашнього вечора і до сьогодні з тим Славком.

Трохи про те, як провела день Анна.

Після того як пішла Лера, і Кирило, я залишилася, зі Славіком в клубі далі. 

Потім, він мене відвіз додому, і я запропонувала зайти на каву, і він зайшов, та так, що залишився до ранку. Ця ніч була дуже бурхливою, що він залишився у ще і в неділю, на весь день. Цей день ми теж провели, разом, не вилазячи, з мого ліжка, ні хіба що тільки щоб поїсти. У мене не було і хвилинки що б подумати про щось, як крім Славіка, і того що він зі мною творив. Нам обом було дуже добре разом, що ми просто не хотіли розлучатися.

Дійшло до того що в пориві пристрасті, Славік сказав що хоче офіційно зустрічатися, і це було серйозно, і я звичайно погодилася, я ж не дура щоб відмовити такому хлопцю. І це все за два дні ! Навіть для мене це було дуже швидко, навіть враховуючи, що я люблю міняти хлопців дуже часто. 

Сподіваюся, з цим буде все довше, ніж зазвичай. А з Лерой я поговорю завтра, коли побачимося в лікарні, і все їй розповім.

Валерія.

Поки ми їхали, я думала як там Анька, вона так мені і не написала, що не вже то до сих пір не може злізти зі Славка, жерсть. До речі треба написати їй повідомлення, що б вона мене, завтра, чекала біля лікарні, а то раптом Кирило залишиться у мене до ранку, що б вона нас, разом, не бачила. Так я і зробила, але відповідь я не отримала, хоча я і так знала що їй зараз ніколи відповідати мені, що ж все одно потім все розповість причому з подробицями. Мені було цікаво, куди він мене віз, що ж, то за загадкове і секретне місце  де буде наше перше побачення. Мені було про дуже цікаво, що він придумав, чим вирішив мене здивувати. Могли просто поїхати в ресторан, або сходити в кіно. Так ні, він щось секретне придумав!

І тут він зупиняється біля незнайомого мені місця, і це де - то за містом.

- Де це ми? - запитала я

- Це сюрприз, побачиш ...

Вийшовши з машини, я побачила дуже красивий заміський дерев'яний будиночок. Цікаво він його, чи він його зняв на весь сьогоднішній вечір. І я сказала:

- Тут дуже красиво….

- так я знаю, але з тобою він не може  зрівнятися ...

- ой та годі тобі, ти мене бентежиш Кирило ...

- невже тебе  ще можна збентежити, після всього, що вже було , а?

- Можна Кирило, і не тільки збентежити а й здивувати, якщо звичайно 

дуже постаратися ...

- ну, тоді пішли, будемо тебе дивувати красуне ..

Я кивнула в знак згоди, і він мене повів, всередину, там був накритий шикарний стіл, а посередині стояв здоровенний буку троянд, які були для мене. Цей вечір був таким дивним, мені було дуже добре, і хотілося, що б так було завжди.

Але через годину нашого шикарного вечора йому хтось подзвонив, і він відійшов. Через деякий час він повернувся весь стривожений, наче щось  трапилося, і я сказала: