Останній контакт

Через тиждень він несподівано мені написав у соцмережі, обережно запропонував зустрітися й поговорити. Але я була тоді вже не в рідному місті, повернулася до родини. Він не повірив моїм словам, різко запитав, чому я просто прямо не скажу справжньої причини, чому насправді не хочу з ним зустрічатися. Я не стала йому щось довго доводити чи пояснювати. Час сам покаже правду.

Йшли довгі роки. Я вже зовсім, абсолютно не згадувала його, він зник із моїх думок.

Була пізня темна ніч, я міцно спала після виснажливого навчального дня, повного лекцій і семінарів. Мене різко розбудив якийсь наполегливий звук. Хтось безперервно дзвонив на телефон. Невдоволена й сонна, я відповіла, навіть не подивившись спершу, хто саме телефонує о такій пізній годині.

По той бік телефону хтось п'яно й незв'язно бубонів. Я сонно подивилася на яскравий екран. Дзвонив Арсен. Він почав сумбурно розповідати, як нестерпно страждає без мене всі ці роки, що досі мене палко кохає й не може забути. А потім раптом різко сказав, що просто пожартував, у нього вже давно є дівчина — брюнетка, набагато гарніша за мене. А в самому кінці розмови різко спитав з ненавистю в голосі: «Ну що, стерво холодне, задоволена тепер? Як тебе взагалі твій хлопець витримує? Ти ж така крижана та недоступна для всіх. Чи в тебе його взагалі немає, і ти самотня?»

Я мовчки завершила розмову, відчуваючи, як стискається горло.

У мене дійсно немає хлопця, і не тому, що я стерва або холодна. А тому, що я досі нікого по-справжньому не кохаю. Щиро хочу це відчути, але чомусь не можу. Не приходить до мене справжнє кохання, а може, я ще просто не зустріла свою єдину людину?

Тієї довгої ночі я більше не спала, ворочалася до ранку. Важкі, гнітючі думки одна за одною, постійно згадувала минуле, прокручувала його знову й знову. Я завжди була самотньою по життю, навіть у натовпі людей. Не можу нікого по-справжньому впустити глибоко в серце, боюся цього. Поки що надто рано так ризикувати, не хочу потім довго жалкувати про марні та нерозділені почуття до когось, хто не відповість взаємністю. Я вже наочно бачила, до чого саме це призводить, на жорстокому прикладі Арсена, який згорів у вогні своїх почуттів.