Олексій Майдак

День добрий, дуже мій! Радий вітати тебе у себе на сторінці. Сподіваюся, кожен знайде тут для себе щось, хай не геніальне, хай не досконале, проте таке, що не залишить байдужим, зацікавить і у вас виникне бажання повертатись до мене знов і знов. Не соромимось і не забуваємо давати оцінку творів: як у відгуках, так і натискаючи відповідні кнопки. Спробую коротко (що я кажу, хіба це можливо?) про себе. По суті. Що найголовніше? Мабуть: дитина свого часу. А хто не здогадався - виріс за часів радянської системи, з усіма її недоліками і перевагами тих часів (так-так! хто б що не казав, деякі переваги, нехай і не безперечні, за тих часів усе ж були - ті ж харчові стандарти, як мені відомо, були набагато вищими, аніж ті ДСТУ (не кажучи вже про ТУ), що маємо зараз; або моє знання української - якби не викладання цієї дісціплини у (російськомовній, між іншим!) школі, ми б з вами не спілкувалися), я й досі пам'ятаю ті слова, що казав мій батько (переклад з російської): "Я готовий пліч о пліч стати поряд з латишем, таджиком , якутом - гарна людина є людиною незалежно від національності. А вже погана чи гарна - це вже залежить, в значному ступені, від самої людини". Отже, якщо ви категорично із цим не згодні - мабуть, нам з вами слід тихо-мирно розійтись кожен своїм шляхом. З іншого боку - я начебто не геть заскорузлий мізками, оточуючу нас дійсність бачу, худо-бідно сприймаю і адаптуюсь, як можу. Певно, саме тому і вірші почали народжуватися (не учора, років зо п'ять щонайменше). Ну і досить про особисте. Буду радий відгукам, побажанням, пропозициям - будь якій адекватній читацький зацікавленості. Розгляну пропозиції про співпрацю: від співавторства чи то пропозицій щодо художнього оформлення моєї сторінки (на жаль, візуальне сприйняття прекрасного, мабуть, не є притаманною мені рисою); приймаються ідеї і сюжети творів, які ви самі не можете або не маєте бажання реалізовувати самі (автора ідеї буде вказано); до... Власне, без обмежень - до будь яких, навіть самих фантастичних, як-то: взяти участь у програмі заселення Марса - чому б й ні? Одне що: пропозиції мають бути такими, аби їх можна було реалізувати реально. Тобто, ".. стати мисливцем за привидами.." - це не до мене. Щодо виконання можливих ваших забаганок/замовлень: наразі, в цьому напрямку майже не маю досвіду. Комерційного - це вже без сумніву. Єдиний раз (що згадується), коли вдалося скласти вірші до дня народження подруги (геть мені незнайомої) моєї близької людини, мене не обмежували будь-чим, окрім часу (свято ж в певний день мало відбутися). Мені важко сказати, чи мало місце якесь натхнення, чи щось інше, але тоді вірші сподобались і людині, і (в цілому) мені самому. І - так, інколи мої власні вірші мені самому чимось або геть не подобаються, буває і таке. Так що всі такі питання, якщо вони з'являться, доки що (доки не напрацюю певну методу) вирішуватимуться в особистому порядку. Мови. Вільно 1) Спілкуюся: лишень... навіть не російською, суржиком. Але, певен, це не завадить співрозмовнику вільно мене розуміти. Українською - з деякими труднощами. Англійською... На слух геть не сприймаю. В письмовому вигляді на рівні: ".. Ти туда не ходи, ти сюда ходи: там снег башка падать, совсем мьортвий бить" 2) Розуміюся: російська - без будь-яких перешкод; українська - якщо мова не йде про тонкощі (юридичні, філософські, технічні тощо); англійська... ліпше сказати не розуміюся. Доки що це усе, що мав сказати. До нових зустрічей, щиро ваш, Олексій.

День другий

День другий - політ у нормі! Доки що нема про що хвилюватися: адже на тепер є трохи (порахував - загалом 6, а не 9, як помилково відповів в коментарях) віршів, що були створені заздалегідь. Проте, заощадження, на превеликий жаль,

09.08.2020

Спершу було...

... слово! Спершу було слово - от і я своє перше слово промовив. Отже, пані і панове, подорож від підніжжя до... сподіваємося - до вершин майстерності, розпочато!

08.08.2020