Одна розумна людина сказала, що писати мождна в одному випадку - коли не писати не можеш. Інша розумна людина додала, що треба дозволити собі відбутись через текст, якщо ти того прагнеш. Я та, що відбувається в тексті. В іншому також, але в тексті - здебільшого.

Чому  пишу, окрім того, що не можу не писати? Бо бачу перед собою безліч історій, на які інші, може, не звернули б уваги. А я беру їх, здуваю з них пил, відкидаю багнюку, і відтворюю заново в словах. Не цікавих історій не буває. Бувають історіі нецікаво розказані. І то моя "релігія". Тому я пишу на дуже різні теми - від пристрасті, дружби і  підступних кар'єрних сходів до дитячих пустощів. Сподіваюсь, у мене виходить розповідати про то цікаво. Але судтити про вам.

Сподіваюсь, ми потоваришуємо.

 

 
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше