Мигаль Мартин

Привіт.

Я автор початківець.

Все моє життя пройшло зі страхом перед папером.

Я боялась писати, бо завжди писала з помилками, не логічними і "не на правило". З дитинства мені говорили, що я не уважна і поспішаю, пишу лишні букви, або взагалі пропускаю.

Виявляється у мене дисграфія, а дізналась я про це нещодавно, коли випадково прочитала наукову статтю про таких як я, а нас багато.

Цей рік навчив мене боротись зі своїми страхами: страхом висоти, самотності, осуду і найголовнішим моїм страхом – папером.

Я втомилась живити свої страхи. В цьому році я все таки вийду на балкон багатоповерхівки, не боятимусь лишитись на одинці з собою і буду писати. Бо врешті решт це моє життя і мені вирішувати де в ньому поставити крапку, а де кому, а зайві букви – не буває нічого зайвого.

Буду вдячна кожному з вас за кожну прочитано сторінку, за кожне слово підтримки і слова критики.

Я впускаю вас в свій вигаданий світ, світ відтворений на папері.

І можу тільки сподіватись на те, що він вам сподобається.