Лія Бондаренко

Дехто пише, щоб пояснити. Я — щоб відчути.

Мене завжди цікавило невидиме: тіні в людських очах, шепіт спогадів, тиша між словами. Я не боюся темряви — вона завжди була моїм натхненням.
Пишу про тонке — про те, що не вимовляють уголос. Про кохання, що залишає слід. Про страх, який перетворюється на силу. Про те, що ховається під шкірою.

Мої історії — це не лише вигадка. Це спроба доторкнутися до правди. Хоч би якою гострою вона була.

Якщо ти залишишся тут довше — значить, твоя душа теж шукає глибини.