Лея Мірра

Пишу про те, що ховається за межами очевидного — на стику уяви й реальності, свідомого й несвідомого. Мої історії народжуються з емоцій, образів і внутрішніх пошуків. У центрі — людина: її тіні, пам’ять, злами, пошуки істини чи втеча від неї.

Мені близькі химерні світи, психологічна глибина.
У текстах важливе не лише те, що відбувається, а й те, що мовчить між рядками.