Казки. Дитячі. Але не зовсім. Тобто — без Баби Яги, Ємелі чи Іванушки ?. Бо іноді ми, батьки, не знаємо, як пояснити: що **сором — це не погано**. що **страх — не ворог**. А ще: — навіщо вчитися. — чому не їсти дванадцяту цукерку. — і як так вийшло, що знову не прибрав іграшки. Це — для тих, хто: — не хоче читати дітям нотації, — і взагалі, хоче зберегти розум до вечора. трохи Лисиці, трохи сміху, і трохи сенсу — захованого між рядками. У цих історіях діти ростуть. Не ідеально — але справжньо. Іноді бояться. Іноді плутаються. Іноді просто мовчать. Але завжди чують щось важливе. (якщо уважно читають) Якщо що — приходьте з ліхтариком. Бо буде трохи темно, трохи смішно і трохи «ой». На всяк випадок, прихватіть какао або чай ☕️… із медом.