Киця Баюниця

Відаюча у Слов'янській Традиції.
Теоретик і практик окультних наук.

Професійно роблю окультний кусь
і мурчу на дуже різні теми.

На професійного автора поки не претендую, але є думки, якими просто хочу ділитись - раптом кому буде цікаво.

А решта хай скажуть мої пісні.
___

Буває, що чую себе геть такою старою -

немов сиві гори. І навіть старіше за час.

У мені заховані згорнуті в вічність сувої,

які розгортались незліченну вже кількість раз...

І струшую смутки з душі, немов трі́паю гіллям, -

росою падуть з Ігдрасіля тяго́ти життя.

То хто я для світу? Вважайте, той самий Вергілій,

який супроводжує там, де нема вороття.

Я свідок Буття є: солоний, холодний і гострий.

Не та, що колише у теплих обіймах надій.

До мене приходять шукати, й ніколи - як гості.

До мене доходять лиш ті, хто позбавився мрій.

Лишаються поряд лиш ті, хто готовий вмирати

і знову, піднявшись із попелу, встати на бій!

І виграти можна його, коли зможеш програти.

Програти й пробачити тільки самому собі...

Не друг я, не ворог - супутник в дорозі печалі,

Відлюдник, що череп-світильник тримає в руці.

Я та, що усіх замість них же самих пробачаю

і вказую шлях, коли світла не видно в кінці.

Як твій світ здригнеться і десь поламається гілля,

від себе не втікнеш й не буде назад вороття,

прийди і знайди мене! Я - персональний Вергілій,

який проведе по всім Колам Земного Життя.