Отже її звали… Джул Вайт! Саме так вирішила називати себе дівчина, що потрапила невідомо звідки — незрозуміло куди. При ній лише меч, кілька монет і очі, повні відчаю. Та чи такий вже прямий її шлях і чи такі вже прості її супутники? Чи зможе строката компанія — дівчина-воїн, ельф-лучник-пройдисвіт, суворий гном-молотобоєць і його весела, веснянкувата племінниця, до того ж - неперевершена й допитлива винахідниця, сором’язлива цілителька з падших ельфів, мовчазний орк-шаман і кіт, що приєднався до них із незрозумілою метою, — дістатися до цілі й отримати кожен те, про що мріє? Адже шлях не буде всипаний трояндами, а у світі, імені якого не знають навіть його могунті сутності, повсякчас нишпорять демони, біси й духи…

Ми — Лезене. Люди не вірять в наше існування, вважають історії про нас вигадками, казками, легендами, нічними жахіттями. Вони пишуть про нас книжки, знімають фільми, сперечаються про наше існування й навіть не підозрюють, що іноді зустрічають нас у метро, в театрі або за сусіднім столиком у кафе. Ми живемо поруч із ними вже багато століть. Світлі й Темні. Маги, сукуби, інкуби, перевертні, відьми, вампіри. Нас надто мало, щоб воювати одне з одним, тому мир тримається на давньому договорі, який не можна порушувати. Але одного дня зникає той, хто не міг зникнути. І тоді стає зрозуміло: хтось почав полювати не на людей. На Лезене.