Зцілена 18+

Я сиділа на холодній підлозі , нервово ховаючи свої пальці під рукава кофти.
Мене оточувала пітьма. В ніздрі в'їдався бридкий запах вологості облущених стін старої квартири, які з'їдала плісінь. На кутах кімнати зібралось багато павутиння, як і на вікнах,які були заклеєні вицвілими на сонці газетами. Зі стелі звисала поодинока лампа, яка не працювала. Навіть вона не могла дати мені трохи світла у цій темені, якого я так потребувала.
Сльози стікали по моїм щокам, а в горлі збирався ком зі злості та розпачу, але все на що вистачило сили - це мовчання, як крик в порожнечу. Моє тіло покрилося сиротами. І тепер невимовний холод огорнув мене всередині. Я піджала ноги ближче до себе та поклала голову собі на коліна.